Якщо людина не бажає виправитися з свого гріха або ж не має розкаяння за гріх. Ось наприклад живуть чоловік з жінкою без шлюбу (тобто в грісі), чоловік прийшов до сповіді і каже що живе з жінкою. Священик його питає, чи буде він дальше з нею жити - так, то хіба тут є розкаяння або постанова виправлення? Навіщо тоді іти до сповіді? Сповідь це - тайна, а не формальність, тут людина повинна повністю відкинути свої гріхи і більше до них не повертатися.

Так, мастурбація є гріхом не залежно в якому віці. Якщо хочете позбутися цього гріха, позбувайтеся нагод. Не залишайтеся наодинці, уникайте фото/відео які можуть підштовхнути вас на це, відразу присікайте думку навіть і почніть в той момент робити зразу щось інше, наприклад вийдіть на двір прогулятися.

Мастурбація є важким гріхом у любих її проявах.

В УГКЦ та Католицькій Церкві немає заборони на статеві стосунки. Статевість - це благословення Господа, який в раю сказав: "Будьте плідні і множтесь", немає змісту відмовлятися від благословення Божого. Часто ми стараємося постити зовнішньо, а не душею, акцентуємо себе тільки на їжу чи музику, а про саму суть посту - забуваємо. Краще нам зосередити свою увагу і зусилля на ті речі, яких вимагає піст - молитва, милостиня, покора, доброчинність... стараймося у цьому досягнути висот.

Хоча, за взаємною згодою подругів (чоловіка і жінки) ви можете постановити на піст утриматися, але повторюся - за взаємною згодою і це не є обов'язковим.

Отож, немає заборони на статеві стосунки на піст чи свято!

Олеся це і є Олександра, подібно як Коля=Миколай. У церкві не має практики скорочувати імена, вони мають бути таким, як називався святий чи свята.

Тому подавайте на Службу Божу повне ім'я,  без лагідних форм чи скорочень - Олександра.

Слава навіки! Дякую за вітання, вони взаємні!

Щоб прийняти Святу Тайну Подружжя потрібно багато коштів? Говорячи про Святу Тайну, ми не маємо на увазі застілля, бенкет, музику та фото/відео операторів.

Підійдіть до священнослужителя висповідайтеся з усіх гріхів. Скажіть що бажаєте прийняти Святу Тайну, уточніть що буде вас двоє і ще свідки та можливо хтось з родини. Прийміть те Господнє благословення і живіть у благословенному подружжі.

Якщо Ви утримуєтесь від статевих стосунків - це добре, але якщо тільки унеможливлюєте дітонародження - гріх робите. Не відтягуйте, зверніться до священика якнайшвидше.

Перепрошую, що заставив чекати з відповіддю.

Якщо тільки розведена, то канонічної перешкоди немає, але якщо живе з якимось іншим чоловіком без шлюбу, тоді це є перешкодою.

Найкраще хресними батьками брати тих, хто дійсно практикуючим християнином і веде моральний спосіб життя, щоб могли бути зразком для своїх хресних дітей.

Обманювати - гріх. Але тут треба конкретно розглядати випадок, так як не можна загально говорити.

От наприклад св.Миколай, переодягався щоб роздати милостиню і щоб його не впізнали, хіба це гріх? - ні! А от інший приклад, якщо людина перетинає нелегально кордон і видає себе за іншу людину, а відтак обманює то це є гріхом.

Отож, щоб дати точну відповідь на Ваше запитання, необхідно знати конкретну ситуацію чи випадок.

Закаменілість на спасенні упімнення. Упімнення - наука, порада. Тут мається на увазі, що людина не реагує на духовні поради (напімнення), вона є черствою. Коли, наприклад, священнослужитель каже конкретно до людини - ти ведеш блудне життя, не роби цього, це є гріхом! А людина ігнорує його зауваження. Відтак її серце є закам'янілим на зауваження (напімнення) священнослужителя, який турбується про її спасіння.

Можливо так у вашій місцевості називають Парастас? Ви підійдіть до нього і уточніть, що саме він має на увазі під "Чорним акафістом", можливо мова йшла в проповіді і говорив він про ворожок які щось там шаманять і.т.п.

Спробую допомогти. В першу чергу Ви повинні осмислити, що стало причиною розлучення, чому дружина віддалилася у пошуках інтернет-кохання, можливо Ви приділяли їй занадто мало часу або ігнорували її? Завжди у непорозуміння, проблемі є винні обоє, хтось більше, хтось менше, але обоє! Ви повинні пошукати в собі причини і старатися їх виправити, виправити не потім, а вже.

Наступне, що рекомендую Вам це - ретельно підготуватися і посповідатися, приступити до Св.Тайни Євхаристії (Причастя), не тільки 1 раз, а причащайтеся і сповідайтеся регулярно. Відвідуйте богослужіння кожної неділі і свята. Не забувайте молитися за сім'ю, дружину, просіть у Господа своїми словами примирення, порозуміння.Ви побачите, як Господь змінить Ваше життя.

Обов'язково підійдіть до дружини і попросіть пробачення, бо напевно є за, що. Помоліться, щоб Господь дав вам мудрість слова, яким би ви достукалися до серця дружини. Робіть все для примирення, поступайтеся власними інтересами заради цілісності сім'ї. Не забувайте, що ви батько дитини, опікуйтеся нею. В молитві віддавайте свою сім'ю у руки Господні та під опіку Пресвятої Владичиці Богородиці.

У нас у рубриці молитви є тільки дві молитви за сім'ю:

http://kyrios.org.ua/spirituality/prayer/468-molitva-za-simju-i-dim-do-bogoroditsi.html

http://kyrios.org.ua/spirituality/prayer/539-molitva-na-blagoslovennja-simyi.html

Славімо Христа! Так, звісно Ви можете просити у господа здоров'я:"Просіть і дасться вам, стукайте і відчинять". Можете своїми словами промовляти подяку і прохання до Господа, а відносно молитов то у нас є невеличка підбірка молитов на різні потреби і випадки, відтак у Вашій потребі там молитви є.

Також заохочую Вас приступати до Святої Тайни Сповіді і Причастя.

Так, від хресного батьківства можна відмовитися, в цьому немає гріха, а часто це навіть є необхідним, якщо хресні з тих чи інших причин (напр. далека віддаль) не зможуть виконувати свої обов'язки виховання хрещеників у вірі Христовій.

Можна уникати присутності такої людини в нашому житті або не давати нагоди для насмішок, підійти і особисто у вічі сказити правду тій людині, також можна і при двох трьох свідках зробити братнє зауваження цій людині.

Знову ж можна взяти за приклад апостола Петра і витягнути "меч" слова та розумно "обрубати" висміювання, проте вам вже видніше який спосіб з наведених може краще подіяти у досягненні бажаного результату.

Правда є одна, от спосіб подачі її є різний. Звісно церква закликає робити братні напімнення, тобто не жорстку критику чи строге зауваження, а братнє напімнення у любові до ближнього.

Мені важко дати пряму відповідь на Ваше запитання, бо не знаю про яку правду, чи про яку зміну іде мова.

Слава навіки!

На скільки мені відомо, то як в католицькій, так і у православній церкві такого обмеження немає. Як церква ставиться до татуювання? Спершу треба зрозуміти, що є наше тіло в очах Божих. Тіло - храм Святого Духа, ми є створені на образ і подобу Божу, людське тіло прийняв Богочоловік Господь Ісус Христос і тому до тіла потрібно ставитися з належною пошаною та благоговінням. А що є татуювання, це - розпис нашого тіла, це - емблема, яка часто зостається до кінця нашого життя, такі таврування свого тіла не є притаманне християнам. Більше того, часто ті символи чи знаки, які наносяться татуюванням є не тільки нехристиянськими, а й антихристиянськими, це можуть бути символи з східних релігій, різні сектантські емблеми чи знаки зодіаку. Не похвальним є і нанесення хрестів чи християнської атрибутики в тату, адже хрест, християнство - це першим ділом спосіб життя, а не малюнок, християн мають впізнавати по любові до ближнього, по ділах милосердя, а не за хрестиком що висить на шиї чи виколотий на грудях.

Також чисто з людської точки зору: вже майже у кожного є телефон та комп'ютер і як інколи набридає та чи інша заставка(зображення) так уявімо собі, що тату на нашому тілі - це тавро на все життя.

Отож, особисто раджу не тавруватися, хоче це не перешкоджає людині приймати Святі Тайни і відвідувати храм.

А в чому проблема спілкування полягає? Можете спілкуватися, це ж не заборонено, але от за духовними порадами чи розрадою найкраще приходити до свого пароха, якого Ви знаєте і який знаєш Вас. От навіть, скажімо, наші поради і спілкування в інтернеті, є обмеженими, бо відписати одне, але почути людину, побачити її емоції та торкнутися серця, віртуально це є важко.

Слава навіки!

В першу чергу прийміть мої співчуття з приводу втрати у цьому житті рідної і близької Вам людини.

Саме так, "втрати у цьому житті", адже земне життя - тимчасове, а людину чекає ще вічне. Наша земна мандрівка, яка часто сповнена страждань, болі, нерозуміння є тільки шляхом, який має нас привести до Бога Творця.

Хвороба, смерть це - не обов'язково кара, це також випробування, зокрема випробування для нашої віри. Згадайте праведного Йова, як Господь випробовував його віру?

Кому скільки жити, не нам вирішувати і не нам судити хто як життя прожив. Господь знає, коли і кого до себе покликати.

Найбільше, що потрібно зараз Вашій матері, це - молитва, моліться за неї. Не падайте у розпач, лише Господь наша розрада і наше утішення.

Свята Мати Церква навчає, що вже від моменту зачаття створене в лоні жінки життя - людина, має душу і тіло. Насправді ми не можемо знати, де є ці діти і що з ними відбувається. Проте в надії на Боже милосердя і любов можемо молитися за їх упокій, адже вони не встигли зробити ще гріха, а відтак і покутувати за гріх свій не можуть.

Католицька Церква каже, що для ненароджених дітей є особливе місце у Божій любові, під "місцем" не маємо на увазі простір, а радше особливий вияв Божої любові до тих душ.

Слава навіки!

В неділі та свята на коліна не стаємо, адже кожна неділя - це торжество Воскресіння. Виключенням є дні, коли читаються коліноприклонні молитви, в такий спосіб Церква в особливіший спосіб закликає вірних клякнути: "Голови і коліна приклонивши Господеві помолімся". Взагалі, якщо уважно слухати богослужіння то почуємо, що священик чи диякон закликає вірних до дій: "Господеві помолімся", "Голови ваші прихиліть", "В мирі вийдімо", "Станьмо гідно...", "Зі страхом Божим і вірую приступіть" і.т.п. це і треба виконувати.

В Східній Церкві, до якої належить і УГКЦ і Православні Церкви, на Літургії молимося і приймаємо Євхаристію стоячи.

Особливої уваги заслуговують богослужіння Великого посту, де поклонам і молитві Єфрема відведено особливе місце.

Відносно, "Подякуймо Господу нашому Ісусу Христу", якщо я правильно зрозумів мова іде про подячні молитви після прийняття Євхаристії? Якщо так, то подячні молитви також читаються стоячи.