Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Людино хто ти?Людино, хто ти? Немічне створіння, яке грішить! Прийде час і не будемо вже грішити, а будемо стояти перед Всевишнім і відповідати за скоєні нами вчинки. Все пройде - і печаль, і радість… Тіло лежатиме в труні і не зможе навіть пальцем поворухнути. Яка могутня смерть, і ми - не владні перед нею. Вона усіх робить рівними, ніхто вже не зможе принижувати і кривдити один одного, заздрити, насміхатись, бо всіх скосить, всіх зрівняє. Підемо у вічність, а вже Бог розсудить, що буде далі. Як жили, те і заслужили; будемо відповідати перед Богом,  від нас вимагатимуть звіту за все, навіть «за кожне слово пусте» (Мт. 12:36).

 Та рідко хто над цим всерйоз задумується. Живемо дійсно в апокаліптичні часи. Бог жирним шрифтом виділив слова, особливо актуальні нині:  «Сповнився час, покайтеся і вірте в Євангелію (Мр. 1, 14-20; Мт. 4, 17). Змініться, змініть спосіб мислення і діянь, наверніться до Мене. Та, на жаль, у нашому повсякденному житті часто не чуємо голосу Творця, не бачимо у ближньому Христа. Не буде миру у світі, якщо не має миру у нас самих, - неодноразово це повторяю.

Важкі часи тепер настали, - не хочу драматизувати та, скоріш за все, буде ще важче. Але, незважаючи ні на що, кожен із нас є важливим для Бога і для світу. Господь може використати моє життя, щоб робити великі речі; можливо, ми цього не бачимо, але пізнаємо це у вічності. Все, що робимо, впливає на когось, будуючи або згіршуючи. Я можу привести до гріха свого ближнього через поганий приклад. Напевно, ледь не кожен бере когось собі за приклад, ставить за ціль когось наслідувати, та часто - не Христа! Але також не забуваймо, що мій особистий приклад впливає на інших людей і що він промовляє тисячі слів. Як це все є глибоко пов’язане між собою: достатньо задуматись над двома Заповідями Любові, і нічого не потрібно більше пояснювати.

Ми не є святі, але, мабуть, багато хто прагне святості. Іноді не можемо дати плодів успіху, але можемо принести плоди зусилля, намагаючись бути кращими вже сьогодні. Не забуваймо про силу святості життя та її наслідки, можливо, навіть ще приховані. В серці кожного із нас є потреба служити Богові та людям. Тому будьмо служителями Христа, людьми любові, милосердя та молитви, дозвольмо Господеві увійти в наше життя, щоб воно наповнилось Його відвічною любов’ю.

бр. Теодор Дутчак, ЧСВВ