Молодіжна проща УГКЦ увійшла у Книгу рекордів України (ФОТО) Землетрус в Італії зруйнував багато церков Олімпійський вогонь в Англії супроводжуватиме спеціальна молитва

Три святителі Христової Церкви, які жили в IVст у золотому віці християнської віри - Василій Великий (архієпископ Кесарії Кападокійської), Григорій Богослов (архієпископ Константинопільський) та Іван Золотоустий (також архієпископ Константинополя) – ще за життя здобули собі славу своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними творами. Наша Церква протягом січня та початку лютого святкує їхню пам'ять в окремі дні, однак, згодом було введено спільний празник вшанування трьох святих. Підставою для цього стала суперечка між людьми: кого з них вважати більшим і святішим за інших. Тоді три святителі уві сні з'явились митрополитові міста Евхаїти Іванові й переказали йому такі слова: "Ми – одне в Бога. Тож немає між нами ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності". Єпископ Іван зробив, як йому поручили Святителі. Через те, що свята Церква вже святкувала в місяці січні пам'ять кожного з них окремо, то він у 1076 року назначив їхній спільний празник на 30 січня (Схід. 12 лютого). Наші літописи під 1076 роком згадують про установлення цього празника в Греції. З нагоди встановленого празника на честь трьох святителів, єпископ Іван, написав у пам’ять про них : тропарі, канони і церковні пісні.

В нашому українському народі цей празник знаний, як свято «Трьох Святих». Оці три ієрархи-святителі – це велетні віри, духа, святості й науки, що передали нам чистоту віри Собору в Нікеї. Вони стали на захист вчення церкви та пояснили догмати про Пресвяту Трійцю, Христове божество та Пресвяту Євхаристію. За їхні заслуги наша Східна Церква зве їх у своїх богослужбах рівноапостольними, органами св. Духа, стовпами Церкви та вчителями вселенної. Всі вони жили в один час Св. Василій і св. Григорій походили з Кападокії в Малій Азії, були щирими друзями і майже однолітками. Св. Іван 3oлотоуст – походив з Антіохії і був молодшим від них на яких 20 літ.

Богослужба празника в прегарний спосіб оспівує і прославляє Трьох Святителів за їхню гарячу любов Бога і ближнього, їхню непохитну віру, їхнє значення для св. Церкви, їхні світлі чесноти, Божу мудрість та заступництво. “Василій – божественний ум, – співаємо на стиховні малої вечірні – Григорій – божественний голос, Іван прегарний світильник. Хай будуть прославлені три визначні угодники і служителі Трійці”. Стихира на стиховні вечірні каже: “Духа органи, грому божественного труби, блискавки проповідництва, світильники всесвітлі, золоті і світоносні в Бозі, преблаженний Василіє, Григоріє всемудрий, всезолотий і всечесний Іване”. У стихирах вечірні, утрені й кaнoнi знаходимо багато похвальних і піднесених зворотів і порівнянь, якими св. Церква висказує свій подив, пошану, похвалу та почитання Трьох Святителів. Ось деякі з тих висказів: “мужі Божі”, “посуди вибрані”, “колони й підпора Церкви”, “Трійці поборники, благочестя заборола”, “божественні й мудрі вчителі”, “органи св. Духа, справжні труби, ритори слова”, “земні ангели, небесні чоловіки”.

Виражаючи їх велич, заслуги та значення в Бога, Свята Церква призиває своїх вірних до належної прослави Трьох Святителів : «Любителі празника, — співаємо на литії — зійшовшись, славмо пісенними похвалами Христових Святителів, колони віри і вірних учителів і хоронителів, кажучи: Радуйся церковне світло, Василію премудрий. Радуйся уме небесний, архіерею преславний, Григорію Богослове. Радуйся, Іване Золотослове. Тож, Отці пребагаті, не переставайте завжди молитися до Христа за тих, що вірою і любов'ю празнують ваше священне і божественне торжество

Три Святителя жили на перехресті двох культур - гігантів, античної та візантійської, і стояли в центрі великої світоглядної трансформації, яка відбувалася на території всієї Римської імперії. Вони стали свідками вирішального для долі християнства IV століття моменту зіткнення язичницької і християнської традицій, і настання нової епохи, що завершила духовні пошуки пізньоантичного суспільства. У смути і боріннях перероджувався старий світ. Послідовне видання низки указів про віротерпимість (311 р., 325 р.), заборона жертвоприношень (341 р.), закриття язичницьких храмів і заборона під страхом смертної кари та конфіскації майна відвідувати їх (353 р.) були безсилі перед тим, що відразу ж за церковною огорожею починалася колишня язичницька життя, все ще діяли язичницькі храми, вчили язичницькі вчителі. Язичництво інертно бродила по імперії, хоча і подібно живому трупу, гниття якого почалося, коли підтримуюча рука держави (381 р.) віддалилася від нього. Це була епоха загального світоглядного безладу і крайнощів, зумовлених пошуком нового духовного ідеалу в східних містичних культах де кожен обирав свій шлях. Це була епоха, багато в чому схожа з сучасною.

Саме в такий непростий час довелося проповідувати Трьом Святителя релігію самовідданості, аскези і високої моральності, брати участь у вирішенні питання про Святу Трійцю та боротьбі з єресями IV століття, тлумачити Священне Писання і вимовляти палкі промови на пам'яті мучеників і церковні свята, активно займатися громадською діяльністю, очолювати єпископські кафедри Візантійської імперії. До сьогоднішнього дня Церква служить Літургії, серцевини яких - анафори (Євхаристійний канон) складені Іваном Золотоустим і Василієм Великим.

Життя і творіння Трьох Святителів допомагають зрозуміти, як відбувалося взаємодія античної спадщини з християнською вірою у свідомості інтелектуальної еліти римського суспільства, як закладалися основи єднання віри і розуму, науки, освіченості, а найголовніше що цьому не суперечить справжня побожність.

Просімо святих архієреїв Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого, щоб навчили нас іти правдивою дорогою життя та молились за нас грішних. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар, Парафія Святої Параскеви

КІРІОС працює завдяки Вашим пожертвам, будемо щиро вдячні за Вашу фінансову підтримку на благо християнського Інтернету! - Допомогти порталу -