Молодіжна проща УГКЦ увійшла у Книгу рекордів України (ФОТО) Землетрус в Італії зруйнував багато церков Олімпійський вогонь в Англії супроводжуватиме спеціальна молитва

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.» Мт.6.14-15 Здається все дуже просто і зрозуміло. Свята Церква сьогодні пропонує нам роздумати над цим Євангельським уривком перед початком Великого Посту. Це розважання має нам допомогти зрозуміти суть посту, щоби ми почувши слова Спасителя від Нього навчились як правильно слід його звершувати і як досягнути успішного завершення з користю для своєї душі.

Як же нам постити? Що можна споживати в часі Великого Посту? Від чого ми маємо відмовитись? Дуже часто священики чують подібні запитання від своїх вірних. Маємо розуміти, що ми повинні поститись напоказ, сподіваючись що хтось з наших ближніх це оцінить.«Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду.» Мт.6 .16 це також не означає що піст слід приховувати, бо на практиці його приховати неможливо. Якщо в цей час поститься вся Церква то як ми приховаємо свій піст? Навпаки коли будемо показувати, що ми не утримуємось в їжі, тоді такою поведінкою будемо спокушувати наших ближніх. Варто зрозуміти, що все що ми робимо за ради посту, це робимо для Бога, а не для людей.

Господь повчає що є й такі, що на цьому хочуть заробити якісь дивіденди : «Вони виснажують своє обличчя», Мт.6.16 – так поступають лицеміри, які чекають похвали від людей, а більше того можливо щось і більше з того роблять для того щоб про них говорили, з ними порівнювали, ставили за приклад, а за це марнославство : «Вони вже мають свою нагороду» Мт.6.16 Гріх марнославства втягує настільки людину, що зовні людина робить великі діла та подвиги, але за це очікує доброго слова чи похвали. Це є велика помилка, а тому Ісус про це сьогодні на передодні Великого Посту вчить нас. Необхідно дуже пильно слідкувати за своїми духовними подвигами, щоби не залишитись небесної нагороди, очікуючи похвалу від людей. «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають.»Мт.6 19-20. Звичайно ці слова говорять не про майно чи скарби в прямому значенні, але про марнославство. Гордість та марнославство руйнує все і «злодії викрадають» тобто демони знищують всю нашу працю, наш подвиг. Деякі з отців називали помисли марнославства «злодіями» та « розбійниками».

Коли ми постимо не потрібно нарікати, а слід радіти. Звичайно виникає запитання від чого радіти, в чому тут радість, коли всі церкви перебрались у нові одежі, вони показують сум цього часу. Отці Церкви говорять слід радіти, бо ми взяли на себе цей подвиг. Великий піст ще називають духовною весною. Весна, як пора року, змінює все навколо себе : все оживає, розцвітає природа. Серце людини радіє тому, що відбувається в природі. Щось подібне є з постом, бо він як весна, змінює своє духовне життя. По – новому юдина працює над собою, використовуючи практику церкви, а тому все в ній оживає, відновлюється. Покаяння в цей час поєднується перш за все з духовною радістю. Напевно, що ніхто б не витримав численних та гірких своїх сліз, якщо б вони не приносили нашій душі благодатну радість та втіху. Звичайно, що ми не для цього постимось щоб радіти, а щоб Господь Бог простив нам наші гріхи.

Першим кроком на цьому етапі є прощення гріхів своїм ближнім : «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших.» Мт.6.14-15 В неділю перед Великим постом відбувається чин прощення , а тому цю неділю називають прощеною.

Примирившись із своїми ближніми, зробімо це також із своїм сумлінням. Подивімось на наших прабатьків Адама і Єва, сьогодні згадуємо пам’ять вигнання їх з раю. Не легко було їм. Вони, після того як їх вигнали з раю, принесли гідний плід покаяння. Плач був їхнім постійним супутником. За церковним переданням нам є відомо, що перший приготований Адамом хліб, був змішаний зі сльозами. Наслідуючи нашого праотця Адама ми також повинні приймати свою їжу в часі посту з сльозами чи по крайній мірі з сердечним сокрушенням. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар

КІРІОС працює завдяки Вашим пожертвам, будемо щиро вдячні за Вашу фінансову підтримку на благо християнського Інтернету! - Допомогти порталу -