Євангельське читання цієї неділі розповідає нам про зцілення молодого юнака, який переносив страшні муки, за те що ним керував дух німий та глухий. Ісус, прийшовши до учнів, до тих дев'яти, які не сходили з Ним на гору, знайшов їх у змаганні з фарисеями. Бо за відсутності Ісуса фарисеї, приступивши до учнів Його, робили замах залучити їх в свою сторону. З євангельської розповіді, ми чули як один батько, прийшовши до Ісуса, звинуватив учнів, що вони не могли зцілити сина його, але Христос звертає звинувачення на нього самого. Ісус вказує на причину і говорить ніби так: ти не маєш віри, і тому ти сам винен у тому, що не зцілився син твій. Втім слова Ісуса відносяться не до одного тільки цього чоловіка, а говорить це Він взагалі про всіх юдеїв, докоряючи їм за їхню невіру. Бо багато хто з присутніх могли від цього отримати згіршення. А коли каже Ісус : «доки буду з вами»,Мк.9.19, то цим виражає, що для Нього жадана була смерть, тобто є як би Він так десь приблизно сказав : сумно мені жити з вами невіруючими. Втім Він не зупиняється тільки на докорі, а подає також саме зцілення, виявляючи в зціленні юнака не зверхність, а набагато більше - смиренномудрість. Бо зауважте, що не своїй силі приписує зцілення, а вірі чоловіка того, кажучи: «все можливо тому, хто вірує» Мк.9.23

Ісус сказав йому : «Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує.»Мк.9.23.І нещасний маловірний отець зі сльозами крикнув : «Вірю, поможи моєму невірству!»Мк.9.24 Бачите, яку силу Господь приписує вірі і віруючому : «все можливо тому, хто вірує» Мк.9.23 - каже Ісус. Віруючий може і бісів виганяти і всілякі хвороби зцілювати. А як безсильний і бідний є невіруючий!? Він сам з собою не може керувати і гріхів своїх подолати не може, але, як раб, служить їм і мучиться від них. Так як нещасний отець спочатку приводить біснуватого сина свого до апостолів і вони не могли вигнати із нього цього біса, то вони на самоті запитали Господа : «"Чому ми не могли його вигнати?» Мк.9.28

Господь на це відповів їм : "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.» Мк.9.30 Ось і похвала від Господа посту и молитві. Ось в чому полягає євангельська основа посту. Бачимо тепер чому ті, хто називає себе послідовниками Євангелія виключили з свого життя піст, бо вважають не потрібним. Праведний Йоан Кронштадський : «Чи не від цього сьогодні у нас примножились пристрасті та беззаконня, і біснування різного роду, тому що деякі із християн розірвали союз - єдність із Церквою і відкинули, як не потрібну справу, молитву і піст і живуть подібно як безсловесна худоба, керуються тільки похотями різними, а інші — в злобі своїй, з піною у роті, як правдиві біснуваті, кинулися до всяких злодіянь : вбивства, самогубства, і так далі.» Так, улюблені братія і сестри, подібні люди дійшли до такого жахливого шаленства саме від невір’я, неcтримання, нечистоти і від всіх згубних наслідків втрати віри.

Притому, Він заборонив злому духу, побачивши що збирався до Нього народ, знову тому, що не хотів зцілювати перед безліччю народу, - для свідчення своєї сили і для своєї слави. А забороною і словами: «Вийди з нього й не входь більше в нього»Мк.9.25, «цими словами дає знати, що за невір'я людини - біс знову міг би увійти в нього, якщо б Він не заборонив.» блаженний Феофілакт Болгарський

Говорячи в переносному сенсі, біс кидає людей у вогонь гніву і похоті, і в бурхливі хвилі життєвих справ. Цей біс що був в цьому юнаку був глухим, - глухий, який не хотів слухати чути слово Боже, німим, який не міг і інших навчити чогось корисному для душі. Але коли Ісус, тобто, євангельське слово, бере людину за руку, тобто вирівняє її діяльні сили, тоді він звільняється від біса.

«Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його на самоті: "Чому ми не могли його вигнати?". Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом.» Мк.9.29-30 Зауважте і благоговіння їх у тому, що приступають вони до Ісуса наодинці.

Ця невдача апостолів без сумніву була викликана насмішками зі сторони присутніх фарисеїв та книжників. Вони напевно злорадіючи показували народу,чим принижували авторитет апостолів та Самого Спасителя.

Тільки піст і молитва можуть дати перемогу над дияволом. Преподобний Йоан Ліствичник вчить : «є два крила, за посередництвом яких людина піднімається до неба від землі. Як з одним крилом не літають ні птиці, так і виключно на одному пості, чи на одній молитві не можливо піднятися над всім гріховним, а також над винуватцем всього зла – дияволом».

Розповідь про зцілення біснуватого – нехай служить кожному з нас нагадуванням, що ми можемо піддатись ворожій силі, якщо будемо працювати на користь гріха , а не Бога. Бо всякий гріх, віддаляючи нас від Бога, в такий спосіб наближає нас до диявола. Отже пам’я таючи це, нехай кожен з нас утримує свій дух і тіло від гріховних поривів, а навпаки вказує на піст та молитву, як єдиний засіб в такій боротьбі.

За вченням святих отці та згадуваного сьогодні преподобного Йоана Ліствичника, диявол діє в людині з одного боку через погані думки, а з іншого через плотські похоті. Тому треба боротися з поганими помислами за допомогою молитви, а з тілесними за допомогою утримання тобто посту.

Нехай кожен з батьків з цієї науки візьме для себе добрий урок, про те, що їхні гріхи можуть відбитися на долі їхніх дітей, а тому виховуючи своїх дітей, завжди перебувайте в страсі Божому і не послабляйте свою віру. При всіх хворобах звертайтеся до Лікаря душ і тіл Христа Спасителя. Подібно до цього батька просіть з упованням і в покорі зцілення і допомоги. Нехай ця наука служить для всіх нагадуванням частіше очищувати свою совість від гріхів і освячувати свою душу частішим причащанням Св. тайн, бо в них є велика сила. Амінь.

Протоієрей Тарас Огар, sv-paraskeva.if.ua

25.03.2012.р.Б.