Важливо переглянути стан церковного права в Українській Греко – Католицькій Церкві, оскільки саме помісне ( або партикулярне ) право відображає нашу церковну ідентичність. Джерелами нашого партикулярного права є головним чином рішення і постанови провінційних синодів УГКЦ, а також літургійні книги, державні закони, які врегульовують відносини між Церквою і державою.

Після підписання Берестейської унії в 1596 році в нашій Церкві відбулося три великі провінційні синоди: Кобринський 1626 року, Замойський 1720 року та Львівський 1891 року. Постанови цих синодів є головним джерелом законодавства Української Греко-Католицької Церкви, оскільки їхні рішення врегульовують найважливіші проблеми церковного життя. Синодальний елемент розвитку церковного законодавства є найважливішим, оскільки Синод є найвищим органом управління в помісних Східних Церквах.

Богослужбові книги є другим важливим джерелом формування помісного церковного  законодавства, оскільки в них відображається обрядово-літургійна ідентичність кожної окремої Церкви, яка має свої особливості в кожній помісній Церкві.

Третій елемент правотворення  нашої Церкви є державні закони, які стосуються церковно-державних відносин. Церква складається з тих самих людей, що і держава, тобто кожна людина крім того, що вона належить до Церкви, є також громадянином України. Кодекс Канонів Східних Церков в деяких канонах приписує дотримуватися норм цивільного права, яке має той самий наслідок, що і церковне законодавство, тобто невиконання припису цивільного законодавства там, де цього вимагає канонічне право веде до недійсності тієї чи іншої дії.

Хоча на сьогоднішній день наша Церква має діючий проект партикулярного права, але в цій галузі є ще дуже багато невирішених питання, на які фахівці-каноністи стараються шукати відповіді.

автор статті Андрій Кулієвич

Сьогодні в середовищі духовенства і мирян багато дискутується над питанням богословської вартості науки церковного права. Дехто вважає, що ця наука не має жодного відношення до теології, а дехто притримується думки, що вона є цілком латинською. Якою ж насправді є вага і роль канонічного права в християнстві? Найперше слід дати відповідь на основне запитання,яке полягає в тому чи є церковне право богословською наукою?

Канонічне право регулює взаємовідносини між членами Церкви, тобто між єпископами, священиками, монахами і мирянами. Його компетенція поширюється суто на членів Церкви, яка є в центрі всієї теологічної науки.