Тільки постійним послідовним вихованням, щирими розмовами на цю тему, роз'ясненням добра і зла у цій сфері, власним добрим прикладом, молитовною підтримкою своїх дітей, жертвуванням за них Св. Тайн... Присвятивши дитину Богу, і роблячи все можливе для того, щоб вона виросла святою - так можна досягнути успіху і виховати хорошу людину.

Сон - дуже цікаве явище... Адже наша свідомість спить, але підсвідомість продовжує працювати навіть в, так би мовити, "сплячому режимі". Деколи, коли засинаємо з якоюсь проблемою на думці, що потребує вирішення,то прокидаємося - з готовим вирішенням, і це є результатом якраз цієї підсвідомої діяльності. Адже відомо, що Менделеєву його таблиця хімічних елементів, в тому вигляді, в якому її знаємо зараз... наснилася :) І це не вигадка. Тобто, він до того "сушив собі голову" над тим, як систематизувати і правильно подати все, що в ній зараз поміщається, і його підсвідомість в сні "намалювала" йому це рішення. Особисто в мене теж деколи траплялися випадки, коли рішення знаходилося саме під час сну... Хоча в віщі сни якось не дуже вірю :/

Як на мене, то заважають цьому всі нижчеперечислені "вади", як їх назвали. І важко сказати, які з них є гіршими... Думаю, що це брак істинної віри і брак істинної любові... Але можна сказати впевнено, що якщо хоч якась одна з них присутня в людини, то вона вже не може повністю вдкритися. Ще гірше, коли присутні кілька... Або і всі зразу...

Кожна людина несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за все. Ф. Достоєвський

донесення Божого Слова до людей у оточуючому суспільстві - це ціла поетапна система. багатьох дратує, коли раптово підходить хтось зі словами типу: "А ви знаєте хто такий Бог?". таким часто полюбляють займатися протестанти. звісно, це їхня справа, але такі речі лише відштовують. не варто одразу говорити людям про Бога, бо вони свідомо не готові прийняти це вчення. це, немов, трирічній дитині розповідати про економічну стратегію країни. я поділюся власним небагатим досвідом у цьому. вже 8 років я належу Церкві, чим живу. поза тим, ще займаюся силою справ: театр, журналістка, подорожі, педагогіка... очевидно, що я постійно контактую з найрізноманітнішими людьми. Існує хороше правило: найкраще спонукання до будь-чого - власний приклад. я живу так, як вмію. намагаюся за Божими приписами. це бачать мої колеги. я не афішую своєї приналежности до Церкви, фактично не говорю про це до відповідного моменту. а момент рано чи пізно приходить. у однієї з моїх сестер є чоловік, котрий. як і сестра - далекі від Церкви. поза тим, через 3 роки нашого знайоства, цей чоловік звернувся до мене із питаннями про піст, ікони, апостолів, свята... згодом він попросив мене подарувати йому ікони, став постувати... маю надію зрештою побачити його у стінах храму... таких випадків є чимало... варто працювати над собою - тоді потягнуться до Бога й інші люди з твого оточення...

хто любить тіло - займається тілом... хто любить душу - займається душею... хто любить Бога - займається і тілом і душею. Бог дав людині і тіло й душу. в цьому випадку має діяти правило "золотої середини" - рівномірний розподіл часу для першого і другого. пригадую монахів, котрі не милися, не стриглися та не переодягалися тривалий час. про це Ісус нічого подібного не казав. водночас, згадаймо слова: "Що з того, коли світ здобудете, а душу занапастите?" Світ - це змні цінности. Християнин на цій землі - гість, подорожній. той, хто здобуває світ - турбується про тіло, надміру турбується. але не варто судити. головне - не уподібнюватися. щодо часу для душі, то її плеканням не варто займатися самостійно, бо буде так, як з Іваном Грозним. Для душі є громада, Церква - народ Божий. а найперше - духовний наставник. всьому має бути своя міра...

негативна звичка - це наслідок внутрішнього неспокою та дискомфорту людини. звичка - це однозначно погано, але боротися варто не з нею, а з передумовою. є різні форми осуду: поверхнєвий та глибиний. поверхнєво ми засуджуємо, а от глибино - розсуджуємо, тобто намагаємося збагнути стан людини і допомогти їй. дволикість виникає від недовіри та відповідного виховання. на публіку людина може бути зовсім одною, а у приватній бесіді - кардинально іншою. як на мене, то співрозмовник буде таким, яким ми йому дозволимо бути. багато залежить від нас...

Для Ir4uk! є дуже хороша книга Гері Чепмена "5 мов любови для неодружених". насправді там мова стосується не лише особистих стосунків, а й суспільного життя. першою мовою любови є слова підтримки. Вам тяжко казати батькам про любов до них, бо саме вони вас так виховали. не дарма Аристотель казав: "Діти - це відображення помилок своїх батьків". але кожну помилку можна виправити - для цього є діти. тому, як Вам уже порадили, беріть ініціативу на себе. ще важливим є мовити не лише слово "люблю", а й взагалі усіляко словесно підтримувати батьків - це Вам повернеться сторицею...

• А можна, щоб програміст сайту пошук зробив десь в районі "шапки" сайту...можна вгорі справа, а можна справа, але вже внизу... • Як на мене, то опитування можна перемістики в колонці нижче, щоб мініпрофайл киристувача відображався із самої гори колонки.... • Хм, можна було б десь радіо припасувати комфортніше, це як на мене, бо навіть я, регулярний користувач сайту, доволі часто забуваю, зо це радіо тут присутнє... ? Дуже радий, що оголошення перемістили в низ сторінки :) Покищо все..))))