Зоряні дзвони, срібнії дзвони
Б'ються, мов людські серця.
Встаньте! Прокиньтесь, засмучені, сонні,
В милості Сина й Отця!
Чисто, блаженно, по-Божому ясно
Ллється на світ Воскресіння.
Радість прийшла невимовна,
Так натхненно дзвонять Великодні дзвони,
Срібний голос вітер зносить до небес.
Хай ніхто не плаче, хай ніхто не стогне,
Бо Христос сьогодні, бо Христос Воскрес!
По садах квітучих, по
Великий День відкриє двері неба,
І Херувими, і Архангели святі
Співатимуть для мене і для тебе,
Обнявшись з Богом у небесній висоті.
А на землі до кожного створіння
В небесних висях слухають уважно,
Ніщо повз їх увагу не мине.
Та доки Тут ми - прагнем всі одне,
Згораючи в забавах легковажних.
Випалюючи чварами нутро,
Кидаючися словом ненависним,
А ті, у
В пустині, серед голого каміння,
Де не зустрінеться жива душа,
В Святому Дусі, в чистому терпінні
Схилилась постать тихого Христа.
Син Чоловічий, Божий Син
Готується прийняти
Червона рута там зростала,
Де Кров Господня з ран стікала...
О! Що ж ви робите з Ним, люди?!!
Жахливий розпач серце студить.
Заціпеніли всі створіння,
Німий
На Страсну П'ятницю
Обтяжені, засмучені, невтішні,
Прийдіть! Переступіть лишень поріг!
Ми всі на цьому світі такі грішні,
Прийдіть і поклоніться аж до ніг.
Дивіться: о, які болючі
Коли біль і туга серце крають,
Лиш молитвою ім'я Його торкнусь —
Йде до мене, руки простягає
У небесній мантії Ісус.
І глибокі Очі, сині-сині,
Божі Очі
Твоя Любов, Твоя Любов, Ісусе Христе,
Допомагає знести тяжкий хрест.
Твоє Ім'я — святе, високе, чисте
Возносить людську душу до небес.
Є вічна мука — мука
І оживає розп’ята душа,
І воскресає скалічене тіло.
Ні! Ти ніколи мене не лишав!
Болем моїм Твоє Серце боліло.
З мертвих Воскреслий! Живіший живих!
З терня колючого, з болю і
Миро — витоки
На Хрест погляну,
Стану під хрестом
Коли мене
Судити будуть люди;
На хрест, на мовчанку
Твою лиш гляну, -
Уста замкнувши,
Стану під хрестом. ...
Люби! Христос навчав нас всіх.
Посмієш заповіт цей стерти?
Люби, - казав він в хвилини смерти, -
Щоб серцем змити серця гріх!
Люби! І не питай
Дощу краплина впала
на травку в ранній час
і променем засяла
під сонцем як алмаз.
Дощу краплина впала
в пустині на пісок
і щезла
Душе християнська!
Коли над тобою
шалітиме буря,
останься в спокою,
жени зі свого серця
сумнів і розпуку:
Христос є з тобою, -
подасть тобі руку.