Чим небезпечна порнографіяСлово „порнографія” походить від грецьких слів: "porne" - „повія” і "graphos" - „пишу”. Якщо ми складаємо ці слова разом, то отримуємо „опис, або зображення роботи повій”.

Тлумачний словник англійської мови говорить, що „порнографія” означає також „зображення розбещеної або непристойної поведінки” або „в лапках зображення еротичної поведінки, покликане викликати сексуальне збудження”.

 

Порнографія губить людську душу

Християни завжди вважали гріхом участь у виробництві і розповсюдженні порнографії, а також у її споживанні. І це тому, що порнографія небезпечна для вічного спасіння нашої душі.

 

У Євангелії від Матея сказано. „Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у своїм серці ”. (Мт. 5: 28).

Порнографія несумісна з релігійним переконанням, яке стверджує, що Бог створив людину на Свій Образ і Подобу. Адже така релігія утверджує гідність особи, а порнографія перетворює людину на безособовий предмет і зводить статеві відносини до безособових механічних дій. Порнографія заперечує Образ Божий в людині.

 

Порнографія руйнує моральність

Всі моралісти стверджують, що наша совість спонукає нас до зберігання цнотливості, дотримання особисто-етичної гідності. Споживання або участь в порнографії може бути так зване не цнотливим, розпусним і морально злим.

Порнографія також порушує норми спільної моральності, оскільки повсюди люди буквально всіх національностей визнають її як зло.

Так, наприклад, закон штату Нью-Йорк, що забороняє непристойність, входить до складу кримінального кодексу (Penal Law) і віднесений до розділу: „Злочин проти суспільного здоров’я і моральності”.

І США, як федерація, так окремі штати мають закони проти непристойності. Тут визнано, що держава має право приймати закони на користь здоров’я, безпеки, благополуччя і моральності. Верховний суд США також стверджує, що держава має право „зберігати пристойність у суспільстві”.

Очевидно, що засоби масової інформації порушують закони про непристойність і про матеріали, шкідливі для дітей і молоді, є злочинцями супроти громадської думки і суду людей у тому, що торкається норм, відображених в цих законах. Ці непристойності порушують принцип захисту суспільної моральності який підтримує народ.

 

Порнографія руйнує сім’ю

Психолог Віктор Клайн з університету Юти відомий тим, що надає допомогу подружнім парам, в яких один із членів став залежним від порнографії. У своїй книзі „Як порнографія впливає на дорослих і дітей” Клайн пише:

„Як психолог, я впродовж багатьох років надав лікарські допомоги більш, ніж трьомстам сексуально залежним людям, людям, що скоювали насильства, і іншим сексуально хворим людям (96 % з них чоловіки). У числі моїх пацієнтів були садомазохісти, фетишисти, педофіли і насильники. За небагатьма винятками, в більшості випадків порнографія або спричинила у них ці відхилення, або їх розвивала...” Доктор Клайн виділяє чотири сторони цієї одержимості:

  1. Залежність.

Перше, що відбувається у випадку порнографії, - це залежність, ефект звикання. Споживачі порнографії, так би мовити, „сідають на голку”. Діставши доступ до порнографічних матеріалів, вони приходять знову і знову за новими порціями.

На наступному етапі людина вже нездатна кинути порнографію, незважаючи на проблеми в сім’ї, розлучення, проблеми із законом і т. д.

„Я також помітив, – пише доктор Клайн, – що найуразливішими виявляються дуже розвинені і розумні люди, оскільки вони відрізняються сильно розвиненою уявою”. Це підтверджує і Н. Наварро, співробітник Лос-Анджелеського департаменту поліції, що займався розслідуваннями в області порноіндустрії, який у книзі доктора Клайна стверджує: „Хочете вірте, хочете ні, але чим вища освіта, тим більше людина беззахисна перед цими матеріалами. Це виражається і у тому, що вони мають нагоду витрачати на них багато грошей”.

Віктор Клайн продовжує: „Багато пацієнтів признавалися мені, що надзвичайно залежні від порнографії, аж до того, що вона поглинула все їх життя. Так само як алкоголіки або наркомани, вони завжди чекають отримання „цього”. І коли наступає момент, то ніщо не може зупинити їх від того, що вони хочуть. Вони не зупиняться і перед згвалтуванням”.

  1. Посилення.

Доктор Клайн стверджує: „На наступному етапі відбувається посилення тяги до порнографії. З часом залежний вимагає все більш грубої відвертішої порнографії включаючи різного роду відхилення, щоб отримати „кайф”. ...І їх перестає стримувати шлюб. Залежність і її посилення походять перш за все від могутнього потоку брудної уяви в голові самого „наркомана”, а образи він якраз черпає з порнографії. Тепер уже найчастіше залежна людина віддає перевагу своїм образам над живою особою”. Це неминуче відбивається на сімейному житті.

  1. Притуплення почуттів.

„На третьому етапі настає отупіння. Ті зображення які раніше людина вважала шокуючими, незаконними, огидними і аморальними, з часом сприймаються як прийняті і звичні... Людина починає думати, що „всі так чинять”, і це дає їй санкцію робити так само, навіть якщо у світлі не запамороченого розуму ясно, що його діяльність стає протизаконною і суперечить його власним етичним переконанням і правилам”.

  1. Збочення.

На останньому етапі людина починає в реальному житті повторювати те, що бачить в порнографічних фільмах і на фото, включаючи насильство і збочення.

Висновок

„Порнографія безумовно приводить до сексуальних злочинів, але це лише верхівка айсберга.

Мій клінічний досвід показує, що головна шкода порнографії у тому, що вона руйнує тонкі нитки внутрішніх сімейних відносин. Ось де порнографія приводить до страшного болю, шкоди і біди!”

 

Порнографія породжує насильство супроти жінок і принижує людську гідність.

Комісія, створена в 1985р президентом США Рейганом, була покликана дати відповідь на питання про те, що таке порнографія, кого вона охоплює і як вона впливає на суспільство.

У остаточній доповіді на підставі соціологічних досліджень Комісія заявила про порнографію таке:

„Клінічні дані і інші свідоцтва підтверджують висновок про те, що пропаганда сексуально агресивних матеріалів викликає зростання насильства відносно жінок”.

Комісія стверджує: „Величезна кількість матеріалів сексуального змісту, рівно як матеріали декілька менш відверті, принижують гідність людини. Ми маємо на увазі, що вони виразно відображають приниження, залежність і деградацію людей, зазвичай жінок, які зображаються як існуючі тільки для сексуального задоволення інших, зазвичай чоловіків”.

Комісія ухвалила, що така принизлива порнографія спричиняє зміни у поведінці тих, хто її споживає: „Споживання таких матеріалів може підсилювати у споживачів відчуття, що зґвалтування або інші види сексуального насильства є менш серйозними злочинами, ніж вони вважали звичайно. Порнографія призводить і до того що вина за зґвалтування і інші види насильства в їх свідомості покладається в більшій мірі на жертву, ніж на насильника... Такі люди з великим схваленням починають сприймати припущення що жінкам подобається, коли їх сексуально експлуатують”.

 

Порнографія загрожує дітям

Комісія Ген-прокурора дає точне визначення тому очевидному факту, що порнографія завдає шкоди дітям: „Напевно найбільшої шкоди порнографія без сцен насильства завдає дітям... Ці матеріали... завдають шкоди, коли потрапляють до рук дітей. Абсолютно неправильно навчати дітей, за допомогою цих матеріалів, що секс є комерціалізованим і що секс може бути позбавлений всякої любові, та існувати поза шлюбом”.

Найогидніший вид порнографії – це дитяча порнографія. Комісія відзначає: „Дитяча порнографія зображує реальних дітей, яких фотографують під час тієї чи іншої форми сексу, з дорослими або з іншими людьми. Ці дії завдають страшної шкоди тим дітям, яких фотографують, і є сексуальною експлуатацією дітей. Сексуальне насильство відносно дітей нерозривно пов’язане з дитячою порнографією”.

 

Порнографія спонукає насильників до злочинів

Дослідження соціолога Маршала показали, що практично половина насильників використовували порнографію перед здійсненням ними насильства. Інші дослідники вказували на те , що насильники і педофіли використовують порнографію і перед злочином, і підчас самого нападу. Спостереження доктора Циллман і доктора Брайанта показали, що якщо людина регулярно піддається дії порнографії, то у таких людей виробляється безсердечне ставлення до жінок. Вони відносяться до зґвалтування як до цілком звичного правопорушення, а для деяких зґвалтування перестає бути злочином зовсім.

 

Порнографія губить „акторів” і „моделей”

Комісія Генерального прокурора вперше глибоко досліджувала те, як порнографічна індустрія впливає на виконавців: „акторів”, „моделей”.

Комісія заявила: „Звичайно, молоді люди відгукуються на оголошення про те, що тому або іншому агентству потрібні „моделі” і лише потім виявляється, що оголення тіла і участь в статевих актах входить в їх обов’язки... Відомі випадки коли виконавців примушували до участі в порнографічних сценах... ми вислухали три безпосередні свідчення трьох не пов’язаних між собою жінок, які стверджували, що їх насильно примусили до участі в порнографічних зйомках...

Безумовно, можливість заразитись венеричними хворобами під час „зйомок” для моделей дуже висока”.

Комісія зазначає: „Цілком очевидно, що порнографічне позування, яке включає статеві стосунки, є видом проституції”

 

Серійні вбивці і порнографія

Порнозалежність може призвести і до того, що здавалося б, нормальна людина починає скоювати вбивство. Про це говорять самі серійні вбивці.

Гері Бішоп – осуджений педофіл, гомосексуаліст. Він убив п’ятеро хлопчиків в Солт-Лейк-Сіті (штат Юта). Коли його засудили, він написав в своєму листі, що порнографія і залежність від неї лежать в основі вчинених ним вбивств.

У листі Бішопа мовиться: „порнографія визначила моє падіння”.

Серійний вбивця Тед Банді вбив принаймі 28 молодих жінок. За день до його страти він відповів на питання відомого психолога Джеймса Допсона.

Банді заявив, що „на своєму досвіді переконався: „порнографія з елементами насильства викликає звикання. Але наступає момент, коли відчуваєш – це всього лише порнографія. Тоді я вирішив зробити що-небудь таке насправді”.

Банді стверджував: „У в’язниці я зустрів таких же, як я і всі без виключення глибоко залежні від порнографії”. Дослідження ФБР показують, що порнографія понад усе ріднить всіх серійних вбивць.

Джеффрі Данер убив 17 чоловік. Коли ФБР його запитали, що спонукало його до цього, він відповів: „Алкоголізм і порнографія”. Він повідомив також, що став залежним від порнографії в Німеччині, де служив в Американській армії. В цілому він витратив на порнографію тисячі доларів.

 

Висновок

Доступні нам свідчення і наукові дані показують, що виробництво і споживання порнографії завдає серйозної шкоди суспільству і особі.

Порнографія губить людські душі, руйнує особисту та суспільну мораль.

Порнографія руйнує сім’ї і породжує насильство супроти жінок.

Порнографія спонукає насильників і серійних вбивць до здійснення ними страшних злочинів.

Порнографія губить і своїх учасників, „акторів”, і „моделей”.