Євстратій Зоря: важливий аспект вчорашньої події - спільне бачення у питаннях, які переживає УкраїнаВчора, 13 листопада, в Рівному представники всіх православних конфесій (юрисдикцій) в області підписали Меморандум, в якому засудили російську агресію і висловили прагнення об’єднатися в Єдиній помісній Церкві.

 Чи можливе таке єднання на Чернігівщині і що собі думає Московський патріархат?
За коментарем ми звернулися до владики Євстратія – архієпископа Чернігівського і Ніжинського УПЦ КП:


- Це є позитивна подія, і ми її вітаємо. Наскільки мені відомо, після спілкування з владикою Іларіоном, Патріарх Філарет був поінформований про таку ініціативу і благословив підписати Меморандум. Це є документальним свідченням, що діалог між православними про об’єднання в Єдину помісну Церкву і єднання православних у протистоянні кремлівській агресії є можливим. І, коли деякі представники Московського патріархату кажуть про політику і "неможливість діалогу", вчорашня подія є доказом протилежного. Було б бажання. А розмови про "неможливість" лише свідчать про небажання об’єднуватися і протистояти російській агресії. Бо ми знаємо, що в МП, на жаль, є серед вірян і духовенства ті, хто чекає на російських «визволителів». Про це і говорять, і молитви підносять.

А коли є бажання, знаходиться і можливість серед православних Церков мати і спільний голос, і спільне бачення - навіть у таких складних питаннях, які зараз переживає Україна. Це - важливий аспект вчорашньої події.

- Чи можливе підписання подібного меморандуму на Чернігівщині? Чи готові до цього брати по вірі?

- Я, зі свого боку, готовий до підписання такого меморандуму. Але, наскільки я бачу від весни і дотепер позицію архієпископа Амвросія, то його позиція є абсолютно закритою.

Він не бажає ніякого діалогу і ні на жодні контакти не йде. Скільки я не намагався на офіційних і неофіційних заходах, особисто і через посередників, звертатися до нього щодо проведення діалогу і знаходження порозуміння, я не побачив з його боку жодного бажання йти на будь-який контакт і будь-який діалог. І це, очевидно, є його особистою позицією і особистим переконанням.

А разом з тим я знаю, що розповсюджуються різного роду плітки про Київський патріархат. Що нібито Київський патріархат веде агресивну діяльність проти Московського патріархату, що нібито хтось планує захоплювати храми. Усе це є неправдою, і на Чернігівщині такого немає і бути не може. Якщо громада чи священнослужитель мають бажання приєднатися до Київського патріархату, наші двері є відкриті.

- До речі, останнім пунктом Меморандуму декларуються толерантні міжконфесійні стосунки…

- Там чітко сказано, що немає бути жодного насильства і захоплення храмів. Але, з іншого боку, що слід поважати вибір кожної релігійної громади - відповідно до Закону про свободу совісті. А там сказано, що кожна релігійна громада має право вільно обирати центр свого підпорядкування. Якщо громада хоче вийти з Московського патріархату і приєднатися до Київського, її у цьому ніхто не має права обмежувати.

- Якою, на Ваш погляд, у цій ситуації є позиція митрополита Онуфрія? Він тихо благословив, «вмив руки» чи виступив проти?

- Судячи з того, як себе поводить митрополит Онуфрій, це відбулося не з його благословення. Бо він, як глава Церкви з кінця лютого ц. р., робив і робить все для того, щоб реальний діалог між Київським і Московським патріархатом не відбувався.

Ми ж, зі свого боку, робили усе, що могли, аби цей діалог розпочався. Але з іншого боку такого бажання нема.

Плідність вчорашнього Меморандуму полягає в тому, що участь у його підписанні взяла держава у якості посередника. І цю роль не потрібно применшувати. Це означає, що держава повинна відіграти більш дієву роль у досягненні порозуміння і сприяти більш адекватному розумінню ситуації Московським патріархатом.

Якщо брати бачення митрополита Онуфрія, то його позиція – це, напевно, пересидіти і почекати. Коли все повернеться до попереднього стану.

- Так, ми бачимо, що Російська Церква взагалі не відділена від держави і співає в унісон з Кремлем. У своїй останній заяві патріарх РПЦ - громадянин РФ Гундяєв ледь не звинуватив українців у війні і «неправильному» розумінні власної історії…

- Московська Церква перетворилася на департамент релігійних справ у російській державній адміністрації і виконує функції ідеологічної обслуги держави і всередині країни, і на зовнішньополітичній арені. Це не має нічого спільного з тим, які завдання повинна виконувати Церква. Тому немає нічого дивного в тому, що не тільки патріарх РПЦ робить такі заяви. В Україні ми бачимо, як митрополит Іонікій у Луганську, разом зі священиком Московського патріархату, благословляє під час т. зв. «інауґурації» «главу» отієї терористичної «Луганської народної республіки» Плотницького.

На що він його благословляє? На подальшу сепаратистську діяльність і на вбивство українських військових?

А коли священик МП "освячує" в Луганську терористичні війська і їхню техніку на центральній площі?

А коли різного роду сепаратисти отримують церковні нагороди? Зокрема, протоієрей Сидор на Закарпатті або протоієрей Авдюгін у Луганській області?

Тому ці справи свідчать, що Московський патріархат, як структура, є не стільки Церквою, скільки допоміжним важелем у провадженні кремлівської політики.

А це повинна бути Церква. І мені здається, що якраз на Рівненщині це зрозуміли і зробили відповідні заяви. Сподіваюся, це дасть поштовх і в інших реґіонах України. На жаль, я не бачу можливості для цього зараз на Чернігівщині. Але в інших областях такі Меморандуми також можуть з’явитися.

- І все-таки… На тлі описаної ситуації Ви не полишатимете спроб відновити діалог з Амвросієм?

- Я відкритий до діалогу з тими, хто хоче діалогу. Я думаю, що з часом таких відкритих до діалогу ставатиме все більше. Якщо особисто архієпископ Амвросій не бажає цього діалогу, це не означає, що в його Церкві немає тих, хто бажає діалогу, єдності і порозуміння…

- Так, з мирської точки зору, напевно є два шляхи – заборона структури МП за антистатутну діяльність або демонстрація того шляху, який продемонструвала Рівненщина?

- Думаю, що заборонні методи ніколи не були успішними. А християнське поводження і покладання у справах на Бога, зрештою, приводить до перемоги. І приклад того, як легко і безболісно був прибраний ганебний намет під Катерининським храмом, - це лише доводить. Вісім років казали про неможливість прибрати, а прибрали за один день.

Тому проблеми, які є у конфесійних відносинах, здаються нам складними у вирішенні. Але - з Божою допомогою - їх можна буде вирішити швидко і ефективно.


Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "ВИСОКИЙ ВАЛ".