Храм Гробу Господнього

Одне з найсвятіших місць християнського світу також є місцем полеміки, дискусій, суперечок. Храм Гробу Господнього в Єрусалимі знаходиться на місці, де Ісус Христос був розп'ятий і похований та звідки на третій день Воскрес. Нині кілька християнських конфесій ділять храм з певними зусиллями, священнослужителі іноді вдаються до сварок через незначні суперечки. Римо-католики, православні греки, представники вірменської, коптської, ефіопської і сирійської православної Церков мають право доступу до храму.

Однак недавній конфлікт, який виник довкіл цієї святині IV століття, був дещо незвичного характеру; а саме: стосувався неоплаченого рахунку за воду. Минулого місяця суперечка щодо використовуваної в церкві води мало що не спричинила закриття дверей святині, проте ізраїльські високопосадовці розрядили напружену атмосферу.

Ще з часів Османської імперії (чи навіть ще раніше) представники влади в Єрусалимі зняли з церкви обов’язок оплачувати рахунки за воду. Й це тривало аж доти, включаючи і 55 років з моменту проголошення ізраїльської держави, поки місцевий водоканал не став приватизованим у 2003 році. З тих пір розмір суми до сплати зріс до 9 млн. ізраїльських шекелів, або $ 2,3 млн., включаючи відсотки.

Отець Факітсас Ісидорос, працівник грецької православної Патріархії, заявив, що водоканал повинен вирішити проблему з муніципальними органами влади Єрусалиму. «Ми готові в майбутньому оплачувати рахунки за воду. Але борг у розмірі 9 млн.  шекелів не є нашою проблемою», ― сказав він. «Компанії, що забезпечує храм водою, слід обговорити і вирішити цю проблему з міськими органами влади».

Конфлікт навколо рахунків за воду спонукав компанію заморозити рахунки патріархату у місцевому банку, що, за словами о. Ісидороса, спричинило ще більшого головного болю. «Звичайно, це ускладнило ситуацію: тепер ми не можемо платити зарплату нашим священнослужителям, а також розраховуватися за спожиту електроенергію, телефонний зв’язок і т. п.», ― поділився даними проблемами служитель Патріархії.

Відбулася зустріч Патріарха Кирила, глави Російської Православної Церкви з Президентом Ізраїлю Шимоном Пересом з метою спонукати кампанію скасувати 9–мільйонний борг. В такому разі адміністратори храму обіцяють почати оплачувати рахунки за воду.

Ваїх Нузейбех працює охоронцем церквної брами. Крім того, він є палестинським мусульманином, члени родиии якого відкривали і закривали важкі дерев'яні двері святині кожен день упродовж останніх 1300 років. Він розповідає, що храм  розташований в християнському кварталі старої частини Єрусалима і забезпечує не лише духовні потреби. «Більшість води використовують паломники, які йдуть умиватися, і, звісно, не платять за це», ― говорить він. «Вони без перешкод увіходять в храм. Ми не беремо коштів з людей за вхід, або використання туалету». Дійсно, громадські туалети церкви є одними з небагатьох у цьому християнському кварталі.

Ізраїль зобов’язався взяти на себе роль відповідального вартового всіх святих місць, важливих для всіх конфесій.

Але Хана Бендцовський, керівник програми Єрусалимського Центру іудейсько-християнських відносин, говорить, що молоде покоління ізраїльтян зросло більш ізольованими від громад етнорелігійних меншин і не знають, що вимагає від них роль відповідальних вартових.

«Це - новий досвід для нас, оскільки ізраїльтяни єврейського походження складають тут більшість і несуть відповідальність за християнські громади», ― продовжує Бендцовський. «Ми звикли бути меншиною серед християн та мусульман, і раптом ми становимо більшість, і, крім того, несемо відповідальність, зокрема, за християнські меншини».

Роксолана Авдикович для християнського порталу КІРІОС за матеріалами npr.