Мироваріння

У Старому Завіті людина, яку Бог прикликав на Свою службу, одержувала силу від Духа Божого. Це стосувалося головним чином вождів боговибраного народу, тобто суддів, царів і пророків (І Цар 10:1-13; Вих. 61:1). Видимим символом дарування сили Духа було возливання на голову Божого вибранця освяченої оливкової олії (І Сам. 10:1). Саме від цього обряду походить термін «месія», тобто «помазаник». В Новому Завіті вже не окремі вибранці, а вся Церква стає «родом вибраним, царським священством, народом святим» (І Пт. 2:9). В ранньохристиянський період сходження на охрещених Святого Духа відбувалося через старозавітній обряд покладання рук (І Ів. 3:20, 27; І Кор. 1: 27). В часи св. Іполита Римського (ІІІ ст.), таїнство прийняття Божественної благодаті почало супроводжуватися помазанням (Апостольські постанови, 21). Спочатку для цього використовувалася звичайна оливкова олія, до якої згодом почали додавати пахощі.

 

Готували і освячували миро в ранній Церкві тільки єпископи (Карфагенський собор, пр. 6). Це право згодом перейшло до предстоятелів помісних Церков. Звершувати ж миропомазання у Східній Церкві дозволено окрім єпископів також і священикам (Апостольські постанови, 7.23). Всі охрещені мають потребу в особливих благодатних дарах Святого Духа, тому в східній традиції воно звершується одразу після хрещення (Лаодикійський собор, пр. 48). Окремо від хрещення помазання св. миром звершується тоді, коли людина була охрещена в секті чи розколі, де існує хрещення в ім’я Пресвятої Тройці, але немає миропомазання (ІІ Вселенський собор, пр. 7; VI Вселенський собор, пр. 95). Також св. миро вживається при освяченні храмів (де ним архиєрей знаменує престол і стіни) та антимінсів. У давнину св. миром помазували християнських царів та королів при вступі на царство.

До складу мира, крім оливкової олії і білого вина, входять у невеликих порціях 30, а іноді й більше, різних запашних речовин: запашні олії (бергамотова, гвоздикова, помаранчева…), різні види ладану (білий, чорний…), коріння (фіалкове, імбирне, кардамонове…), запашні квіти і трави та багато чого іншого. Різноманітність пахучих речовин символічно вказує на багатство і розмаїття благодатних дарів Святого Духа, які даються через св. миро. Слід також додати, що в Східній Церкві не було чітко визначеного числа і кількості ароматичних складників, які додавалися при варінні св. мира. Використовувалися тільки ті інгредієнти, які можна було знайти в тій чи іншій місцевості. Завжди ставився акцент на ароматичності складників.

Про чин мироваріння розповідає церковний письменник XV ст. св. Симеон Солунський. Він описує його так: «Патріарх в супроводі клиру йде до місця, призначеного для приготування (варіння) мира та, поклавши на себе епітрахиль і священний омофор, благословляє в Тройці Бога. Потім читає «Царю небесний», трисвяте, «Отче наш». Коли патріарх виголосить «Бо Твоє є царство», читається тропар «Благословен єси Христе Боже наш» і з ним деякі інші. Під час читання патріарх вливає олію в посуд, у якому вариться миро, та благословляє рукою. Священнослужителі приносять решту олії. Патріарх творить відпуст і виходить. Олію варить хтось благоговійний, що знає справу, з великою увагою. Вариться вона у Велику середу, коли (євангельська) блудниця помазала Господа дорогоцінним миром, про що й читається тоді в Євангелії. Також тоді перетираються та приготовляються різні види ароматичних трав. Коли ж варення олії доходить до кінця, патріарх знову приходить, і з його благословення додаються ароматичні речовини в олію, що вариться».

За традицією, готувати складники мира починають із Хрестопоклінного тижня і закінчують до Страсного тижня. Урочисте мироваріння звершується на Страсному тижні, починаючи з Великого понеділка. Зранку в цей день приготовлені складники мира та всі приналежності мироваріння патріарх окроплює святою водою, попередньо відслуживши водосвяття, і сам розпалює вогонь, який під час мироваріння підтримують священики і диякони. Протягом усього часу варіння мира священнослужителі безупинно читають Євангеліє.

У Велику середу до приготовленого мира кладуть аромати. Потім його розливають у 12 посудин. У Великий четвер перед читанням часів священнослужителі переносять ці посудини у вівтар і кладуть на приготовані місця біля жертовника, а на самому жертовнику поставляється кругла посудина без ручок з вузьким та високим горлом, у якій зберігається миро, освячене раніше. Вона називається алабастром (Мк. 14:3; Лк. 7:37). Згідно передання, перший такий алабастр зі св. миром на землі Київської Русі привіз Київський митрополит Фотій з Візантії.

На Літургії під час великого входу священики, що співслужать патріархові, виносять разом з предложеними дарами також і посудини з миром, які ставлять навколо престолу. Алабастр із освяченим миром кладеться на престолі. По анафорі (після виголосу «І нехай будуть милості…») патріарх починає освячувати миро. Він благословляє тричі кожну посудину і читає особливу молитву, в якій просить Господа зішестя Святого Духа на миро, щоб воно стало помазанням духовним, скарбницею життя, освяченням для душ і тіл та єлеєм радості. У наступній молитві патріарх приносить подяку Богові за освячення миру. Потім він ще раз благословляє тричі кожну посудину і закриває їх. Освячене в такий спосіб миро після Літургії священнослужителі переносять в особливе сховище при співі 44 псалма: «З мого серця гарне слово ллється; я мовлю: Цареві моя пісня…». Опісля у кожну посудину освяченого мира вливають з алабастра по кілька крапель передосвяченого мира, а сам алабастр доповнюють новим освяченим миром. З патріархії освячене миро розсилається єпархіальним архиєреям, які розсилають його по парафіях.

Св. миро у храмах повинно зберігатися у вівтарі на престолі з честю та пошаною в срібному чи кришталевому посуді. Для здійснення таїнства миропомазання під час хрестин виготовляється спеціальна скринька (мирниця), в якій ставиться посудини зі св. миром та єлеєм оглашенних (підписані, щоб не сплутати під час звершення таїнств), ножиці, губка (вата) і пензлики для помазання.

Після хрещення Русі Київська Церква отримувала св. миро з Візантії, де Константинопольський Патріарх його освячував та розсилав у дочірні Церкви Константинопольського патріархату. Це було символом єдності кіріархальної Церкви з її митрополіями. Так тривало до середини XV ст. Згодом мироваріння почав звершувати Київський митрополит в Києво-Печерській Лаврі, що служило символом помісності Київської Церкви. Ця традиція тривала навіть у часи підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

Цікавим історичним фактом є освячення мира Патріархом Йосифом (Сліпим) у сибірському засланні. З архівних листів останнього періоду ув’язнення Блаженнішого (1953-63 рр.) відомо, що він варив св миро, «обводячи довколо пальця» радянську цензуру. Так в одному з листів, надісланому перед Великим четвергом, коли за традицією глави Церков освячують миро, Патріарх писав: «Останнім часом я хворію, пришліть мені ліки, які готуються з таких-от олій». Далі йшов список латиною, де Блаженніший перелічив інгредієнти св. мира. Ув’язнений Патріарх просив загорнути все в «Арх.» (тобто Архиєратикон, де є молитва на освячення мира). Пізніше, після освячення, Патріарх Йосиф писав у наступному листі: «Не ті ліки, що треба, мені прислали, але, щоб вони не зіпсувалися, висилаю їх назад». Так св. миро потрапляло до підпільного греко-католицького духовенства та вірних.

Іван Дутка

магістр богослов'я, аспірант УКУ

ТОП читають в Богослов'ї

лист. 30, 2009 40896

Четвертий місяць вагітності - Нарешті малюк подав матері сигнал

Запам'ятайте точну дату перших порухів З приводу цього у вагітних часто виникають зайві…
груд. 03, 2009 36809

Сьомий місяць вагітності: я все чую

Організм малюка вже цілком сформований, підтвердження цьому - народження повноцінних…
Сповідь
лист. 20, 2013 34420

Як підготуватись до сповіді?

Ви замислюєтеся про те, щоб піти на, але ще не зважилися це зробити? Вас бентежить, що ви…
груд. 27, 2009 33114

Святі Тайни

Методологія навчання предмету „Святі Тайни” о. Володимир Лось Викладач Духовної…
лист. 30, 2009 29340

Другий місяць вагітності: час вживати фолієву кислоту

Який він - ваш малюк Ваш малюк схожий на велику кому, довжиною 3-4 сантиметри і вагою 2-3…
груд. 03, 2009 21739

Шостий місяць вагітності: "Я вже вмиваюся"

Зовнішній вигляд маляти максимально наближений до новонародженого - чітко вимальовуються…