Мр. 8, 34 – 9,1.
Хто погубить свою душу мене ради та Євангелія, той її спасе
Святий Великий піст має різні окреслення. Частіше його називають як духовну
Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресення Твоє славимо.
Всесвітліші та Всечесні отці, дорогі у Христі брати і сестри!
Слава Ісусу Христу!
Скажу вам чесно, що
Ось знаходимося в середині Великого посту. Кожна віруюча людина, зазвичай, дуже ревно розпочинає піст. Перші два тижні ми наполегливо змагаємося зі своїми пристрастями, але коли
«Ти, Господи, на початку заснував землю і небеса - діло рук Твоїх. Вони загинуть, Ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. Ти їх, неначе одежину, згорнеш і,
Друга неділя Посту. Зцілення розслабленого (Мк 2:1-12).
Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. 2. І там
Дорогі брати і сестри!
Не так давно нас захоплювала картина кілометрових черг, які вишикувалися до храму Тернополя, коли туди привозили Нерукотворний Образ Спасителя. Та й
“Сину, відпускаються тобі твої гріхи…
Встань, візьми своє ліжко і ходи”.
(Мр.25,9)
Вступ. Однією з найважливіших складових духовного життя є покаяння. Однак християни не завжди правильно розуміють
Проповідь від 19 березня 2000 р.
Упродовж цього Великого посту Господь закликає нас молитися щиріше. Після того, як відбулася Його зустріч з паралітиком, Він бажає
Проповідь, виголошена Протоігуменом Василіянської Провінції Святого Миколая в Україні, Отцем Павлом Райчинцем ЧСВВ, 16 березня 2014 р., під час Божественної Літургії в Храмі Свв. Апп.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри!
Сьогодні, у другу неділю Великого посту, Свята Церква пригадує нам чергову подію з життя Ісуса Христа. По
Апостол: Євр. 1,10-2,3
Євангеліє: Мр. 2, 1-12
У євангельському уривку від Марка ми почули, як четверо людей принесли хворого до Ісуса Христа. Не сказано, хто були
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Слава Ісусу Христу!
Преосвященний Владико Йосафате, всесвітліші, високопреподобні, всечесні отці, преподобні сестри, дорогі в Христі брати
Мр. 2, 1-12.
І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.
В той далекий благословенний час, коли по землі ходив своїми святими стопами наш