Зійшла вже зірка на небозводі,
Ясне проміння на землю шле,
Князів багатих, ген, аж зі Сходу
До Вифлеєму вона веде.
Йдемо за світлом ясної зірки,
Там десь лежить Господнє дитя,
В
Над Вифлеємом заблисла зоря,
Ясне світло сипле дугою,
Світам віщує вже кінець горя,
А прихід царства миру, спокою. (2)
Йде за звіздою пастир убогий,
Тремтяче серце в нього
З Божого раю звізда засвітила,
Пречиста Діва Христа породила.
Як породила, світ розвеселила,
Лише Ірода дуже засмутила.
Смутився Ірод, що царем не буде,
Що тоє Дитя - на весь
Дар нині пребагатий із неба зійшов.
Мов роса та животворна - на землю зійшов,
Мов роса та животворна - всю землю покрив.
Бог від Діви плотію днесь
Ангел пастирям мовив
Ангел пастирям мовив:
"Христос нам ся народив,
В Вифлеємі, містечку убогім,
І в роді Давидовім
З Пречистої Марії".
О, дивноє Рождество,
Великоє
Вселенная, веселися: Бог од Діви днесь родився,
Во вертепі, між бидляти, там поклін Христові дати
Царіє, царіє приходять.(2)
Ливан, миро, злото в дари — то принесли
На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сіяє,
Хвиля спасення нам завітала,
Бог в Вифлеємі рождаєсь.
Щоб землю з небом в одно злучити,
Христос родився! Славіте! (Двічі)
В біднім
Що то за предиво, в світі новина,
Що Діва Марія сина зродила.
Ой як вона породила і в ясельця положила,
Пречиста Діва.
А Йосип старенький над яслами стоїть,
Йсусові Христові
Коли Христос родився і на світ з’явився,
Темна ніч стояла, зірка лиш сіяла.
Ангели воспівають,
Христа Бога вихваляють:
«Слава! Слава! Слава!
Слава в вишних Богу!»
Коли Діва Марія Сина
Шедше тріє царі — вертепний кант, фрагмент різдвяної драми (вертепу) XVII–XVIII ст.
Кант передає типовий для всіх вертепних вистав сюжет про подорож трьох царів зі Сходу,
Ірод цар за Христом ганявся — жартівлива колядка. Виконується у вертепній драмі. У пісні цар Ірод, що є обов'язковою дійовою особою у вертепі, виставляється на
Уся поезія Антонича просякнута релігійністю і духовністю, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіві біблійних псалмів. Водночас колядка увібрала образи з народних пісень та колядок
На небі зірка ясна засяла
І любим світлом сіяє,
Хвиля спасіння нам завитала,
Бог в Вифлеємі раждаєсь.
Щоб землю з небом в одно злучити.
Христос
Більш ранній шар пісень містить сюжет про творення світу двома голубами, що пірнають на дно моря (пор. «Ой, як то ще було із нащада світа»).