Після важкого робочого дня до нас підходять гарно прибрані люди, вітаються з нами “Добрий день.” Питаються у нас про наші стосунки з Богом, пропонують журнали чи книжки з побожною назвою, інколи дають запрошення на якісь з’їзди. Ми, втомлені від важкої або клопіткої праці, культурно уникаємо відповідей на їхні запитання, кажучи, що маємо свою Церкву або вдаємо, що зараз не час на розмови. Вони усміхнувшись, склавши нам щирі побажання ідуть до сусідів. Хто ж це такі і чи варто з ними про щось, все ж таки, поговорити, щось розказати чи в чомусь переконати? На ці питання спробуємо дати відповідь, використовуючи авторитетні дослідження написані і видані за благословенням та дозволом Святої Католицької Церкви.
Звичайно, кожний, не задумуючись відповідає: “Це євангеліки”, “Ходять Свідки Єгови, не мають, що робити”, дехто говорить, що це “віруючі” (треба розуміти, що ми також віруючі, різниця в тому, що наша віра є правдивою), ще інші кажуть що це “ надокучливі люди,”, одним словом даємо багато різних відповідей. Однак про цих людей треба знати більше, бо саме через них багато католиків (серед, яких і ті яких ми недавно могли побачити в Божому храмі) покидають свою батьківську віру і ідуть за їх намовою по дорозі неправди і антицерковних настроїв.
Найперше скажемо, що це є люди, які належать до однієї із сект, яких у цілому світі нараховують близько 8000, з яких 300 є найважливішими. Що ж таке секта? Секта (з лат. sekta “вчення, напрямок, школа”) – це релігійне угрупування, що відкололося від пануючої (традиційної) церкви (як релігійної організації) і замкнулося у своїх вузьких групових інтересах. Більшість із цих сект має християнські корені і містить у собі більше або менше із християнської спадщини. Тут йдеться, певна річ, не про великі братні Церкви (протестанти, англіканці і православні), а про свідків Єгови (мова про яких буде йти нижче), мормонів, адвентистів, п’ятидесятників і цілу низку т. зв. вільних Церков, у тому числі і організацій і рухів східного походження, які протистоять одна одній, вихваляючись тим, що володіють найкращими рецептами щастя і езотеричної (езотерикою називають доктринальне віровчення або сукупність таких вчень, основою, яких є таємничість, вибраність, недоступність для сприйняття широким загалом людей) мудрості (мудрості таємничої). Секти досягли великої майстерності в редукуванні масштабу і зменшенні всього. Ті невеликі спільноти повні тепла, той мінімальний набір священних текстів, ті декілька догм, якщо вони взагалі є, та творча і спонтанна “літургія”, те зосередження уваги на особі, те почуття братерства, яке підносить на дусі в повному напруги і тривоги очікуванні на близький прихід Христа. Немає там місця для духовних осіб (єпископів, священиків, монахів, монахинь), ані для церковних норм та приписів. Секти шукають своїх клієнтів усюди, найбільше ж серед молоді, яка ще не встигла пустити глибоких коренів і прагне до щирих чуттєвих уз. Розчарована великими Церквами або взагалі не знайома з ними, вона охоче приєднатися до тих груп малого формату.
Але й деякі дорослі особи дають себе звести. І то не лише якісь бідолахи, а й особи, що перебувають на певному суспільному і культурному щаблі. Не бракує серед них і випускників вищих навчальних закладів. Є серед них, врешті, і такі особи, в яких виникли якісь труднощі з тим чи іншим священиком або які відчувають себе знехтуваними занадто інституціоналізованою Церквою.
Із наведеної загальної характеристики сект для нас, які належимо до Святої Католицької Церкви, важливо зауважити, що секти є дуже небезпечними угрупуваннями, де під звабливими приманками християнського характеру криється великий обман, в якому замішані добре продумані психо-емоційні маніпуляції та великі фінансові ресурси. Ми мусимо знати хто такі сектанти і що від них очікувати. Не тільки знати про них, але, використовуючи всі свої можливі зусилля, знати як заперечити їхньому вченню і пропаганді, а через це зміцнити свою батьківську віру і за ласкою Святого Духа навернути цих “заблукавших овечок” на дорогу правди і життя.
Однією з цих сект є організація “Свідки Єгови”, яка сьогодні є найбільш небезпечною і активною, членів якої ми найчастіше зустрічаємо на наших подвір’ях чи йдучи по дорозі. Що про них найперше треба знати? Треба знати, що ця організація була заснована на тлі протестантизму, в період поч.19- кін.20 століття в США, коли популярними ставали проголошення кінця світу або встановлення “Раю на землі”. Звичайно проголошення таких надій тягло за собою багато людей, які лишали свої капітали для проголошувачів так і не дочекавшись щасливого майбутнього на землі (Щасливе майбутнє для людини буде зараз після її смерті якщо помре у Божій ласці і поселиться у раю, тобто увійде у стан оглядання Бога лице в лице, а про час своєї смерті ніхто не знає – так каже нам наша католицька віра). Щодо самих засновників та провідників то про них можна в загальному сказати, що це були невігласи щодо віри, однак спеціалісти у сфері маніпуляцій, неправди та економічних питань.
Ця секта є небезпечною сьогодні бо вона всю свою активність спрямовує проти Католицької Церкви, обливаючи її брудом з усіх сторін. А звідси дуже велика розбіжність у вченні, на якій не зупиняємося, але закликаємо усіх вірних католиків і синів своєї Церкви: “Будьмо завзятими захисниками своєї батьківської віри. Захищаймо нашу віру своїм праведним життям. Виконуймо Заповіді, багато молімося за спасіння своє і за навернення тих, які відпали, читаймо Біблію, вивчаймо Катехизм, запитуймо священиків про що не ясно, берімо часту участь у Св. Тайнах Сповіді і Причастя. Виховуймо наших дітей у правдивій католицькій віри, оберігаючи їх від поганих ідеологічних впливів. І тільки в такий спосіб ми будемо готові зустрітися з будь-яким сектантом і дати йому гідну відповідь або дати зрозуміти, що ми є глибоко віруючими людьми, які не приймають жодної іншої науки як тої, яку передав Ісус Христос Своїй Церкві.
Автор: Стельмащук Тарас