Більшість членів синоду Болгарської Православної Церкви працювали на службу безпеки комуністичного режиму Болгарії. Дехто з них був штатним працівником зовнішньої розвідки, інші підпорядковувалися відділу, який боровся з "ідеологічними диверсіями".

Про це повідомляє "Газета виборча" з посиланням на звіт болгарської парламентської комісії, яка досліджує архіви спецслужб.

11 з 15 імен вищих ієрархів БПЦ співпрацювали з комуністичними спецслужбами. Більшість із них були завербовані у 1970-х і на початку 1980-х років.

Не мають власного досьє в архівах комуністичної служби держбезпеки тільки четверо священиків: 97-річний патріарх БПЦ Максим, Ловчанський митрополит Гавриїл, Пловдивський митрополит Миколай і Доростольський митрополит Амвросій.

Всі інші митрополити, а поміж них і митрополит США, Канади й Австралії Йосиф, мають в архівах теки як співробітники спецслужб.

Митрополит Західної і Центральної Європи Симеон був штатним працівником 1-го відділу СБ комуністичної Болгарії (зовнішня розвідка). Ще три митрополити, в тому числі й американський Йосиф, співпрацювали з цим відділом.

Решта ієрархів з оприлюдненого списку підпорядковувалися 6-му відділу СБ, який займався "боротьбою з ідеологічними диверсіями". Дехто зі священників раніше протестував проти того, щоб Болгарська Православна Церква підлягала люстрації.

За даними комісії, секретними агентами були також муфтій болгарських мусульман і 5 із 29 членів Вищої мусульманської ради. На СБ також працював ординарій Католицької дієцезії Софії та Пловдиву.

Хоча люстраційні заходи не стосуються представників Церкви, з ініціативою релігійної люстрації виступили у 2011 році молоді священники Пловдивської єпархії на чолі з 42-річним митрополитом Миколаєм - наймолодшим членом синоду.

Нагадаємо: у липні 2011 року польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами комуністичного режиму Польщі.

У червні 2011 року Грузія прийняла закон про проведення люстрації, який передбачає встановлення посадових обмежень для працівників спецслужб і компартійних та комсомольських очільників.

У травні 2011 року Литва почала оприлюднювати прізвища людей, які співпрацювали з КГБ у часи радянької окупації.