Гумор отців пустині

Один чоловік якого вважали мудрим в справах цього світу, пішов відвідати якогось старця, а побачивши, що той поза біблією іншої книги не має, то подарував йому свою книжку з еґзегези Святого Письма. За рік під час повторних відвідин спитав старця:

–        Авва, чи моя книжка допомогла тобі краще зрозуміти Біблію?

–        Трапилося цілком інше відповів старець. То Біблія допомогла мені зрозуміти твою книжку.

Один недавно навернений молодий хлопець питає старця:

–        Авва, то тепер маю цілковито відректись світу?

–        Не бійся відповів старець. Якщо твоє життя буде справді християнське, то світ зразу ж вирикнеться тебе.

Один молодий монах полоскав саме ягоди, коли зблизився до нього один з братів і хочачи виставити його на пробу спитав:

–        Чи можеш відповісти мені про що сьогодні була проповідь?

–        Не пам’ятаю вже визнав молодий монах.

–        Тоді для чого слухаєш проповідей, якщо не пам’ятаєш?

–          Бачиш брате: вода обмиває ягоди і не залишається в кошику, але ягоди є чисті.

Авва Евлогій одного дня був дуже смутним.

–        Чому ти такий сумний Авва? – спитав його якийсь старець.

–          Тому що починаю сумніватися в мудрості братів, коли йдеться про великі Божі діла. Це вже третій раз трапляється, що показую їм кавалок льону з червоною крапкою і питаю їх що бачать, а вони відповідають мені: червону крапку. Я ніколи не почув: Кавалок льону.

Найгірші хвилини переживає атеїст, коли відчуває вдячність і не знає кому треба подякувати.

В одній келії старець пояснював Письма і зауважив, що один з братів заснув.

–                    Продовжу – сказав, коли той брат пробудиться. Один з отців скоментував це:

–        Думаю, що той брат пробудиться, коли ти закінчиш.

Один старець відрік: Господи дав нам двоє вух і одні уста, щоб ми говорили тільки половину того, що чуємо.

Один ігумен запитав старця:

–        Авва, якою повинна бути проповідь?

–          Проповідь – відповів старець – повинна мати добрий початок і добре і закінчення. А ти старайся, щоб початок і кінець були якнайближче себе.

Авва Мойсей проходив пустинею і натрапив на одне плем’я, яке хоронило свого вождя.

–        Якого визнання був ваш вождь? – спитав старець.

–        На жаль, він був атеїстом – відвовіли вони.

–        Це дійсно біда – відповів старець. Наложити такий люксусовий одяг і не мати куди віднести...

Досить часто отці пустині мали справу з племенем номадів. Одного дня один з їх вождів прийшов шукати Авву Ісая кажучи, що хотів би стати християнином.

–          Наповнюєш моє серце щастям – відповів старець. Однак ти маєш дві жінки і треба, щоб відрікся від одніїє.

–          Відречуся, коли подаш мені цитату із Святого письма, що засуджує бігамію.

–        Ніхто не може двом панам служити – відповів старець.

Маєш значно слабшу пам'ять – сказав один з братів до старця.

–          Знаю, – відповів і дуже на цьому користаю: часто тішуся перший раз з тих самих речей.

Одного разу один з отців питає ігумена:

–        Чи ми повинні боятись також жінок старших7

–          Старі жінки – відповів ігумен є як колючки троянд. Листя опали, а залишилося терня.

Один брат вчинивши смертельний гріх прийшов до келії старця.

–          не розумію, як я можу просити Бога, щоб він простив мені такий великий гріх.

–          Можеш це робити – відповів старець, тому що Бог є покірніший ніж ми.

Під час Літургії один отець виголосив проповідь. По Літургії один із старців питає свого сусіда:

–        Що думаєш про авву Марка як проповідника?

–          Здається мені, що він подібний до нашого великого авви Антонія.

–        Але авва Антоній не був проповідником!

–         Ото власне.

– Авва – спитав молодий чоловік старця – чому Церква називає „святим” також подружній стан?

–          Може тому, що він має дуже багато мучеників...– усміхаючись відповів старець.

Колись один брат спитав старця:

–          Авва не можу добре зрозуміти різниці між відреченням, а посвяченням.

–          Можу тобі пояснити за допомогою малої байки – відповів старець. Одного дня свиня і курка прогулювалися разом по подвірї. І так ходивши курка побачила, що на кухні щось готують: Судячи із запаху думаю, що готують шинку і яйця. Як бачиш чекає нас те саме.

–          Не цілком – спротивилась свиня. Для тебе це є тільки відречення, а для мене то правдиве посвячення.

Одного дня авва Азарій зауважив: Для того, хто вірить не існують питання. Для того, хто не вірить не існують відповіді.

Один старець промовив: Для монаха праця є прекрасною річчю. Тому завжди мусить залишити її трохи на наступній день...

В одному монастирі один з старців запротоестував:

–          Не розумію, до чого служить розпорядок дня, якщо монахи постійно спізнюються!

–        Ігумен відповів:

–          А звідки ти б знав, що вони спізнюються, якщо б не було розпорядку дня?

В однім скиті над берегом Червоного моря під час обіду тривала гаряча дискусія. Якийсь старець сказав:

–        Замовкніть. Не можливо вже зрозуміти, що я їм.

Авва Філемон говорив: Ті філософи, котрі вірять в існування абсолютної логіки ніколи не пробували дискутувати з жінкою...

Говорив один старець: Скільки то людей не може самітньо тратити свій час!

В однім монастирі монах рубає дерево. Проходивши мимо один старець подивився і за хвилину промовив:

–        Твоя сокира, брате, каже мені думати про блискавку.

–        З приводу швидкості – запитав той із задоволенням.

–        Ні, ніколи не вдаряє в одне і те саме місце.

Авва Памбо помер? Але ж медик був у нього тільки один раз!

–        Бачиш брате, не знаєш який великий прогрес в медицині.

Один світовий юнак прийшов до авви Арсенія за порадою:

–        Хочу бути лікарем, авва, але не знаю чи маю вивчати лікування очей чи зубів.

Старець відповів:

–        Бути лікарем є річчю завжди доброю. Але не забувай, що ми маємо двоє очей, а зубів...

Один старець написав: В скиті ніщо так не наповнює монахів горем ніж байдужий ігумен. Але ніщо сильніше їх не тривожить ніж ігумен, який приймає якесь рішення.