Один чоловік щонеділі говорив своїй жінці: "Піди, жінко, до церкви та помолися за нас обох".
Перед друзями хвалився: "Я не мушу ходити до церкви щонеділі, бо моя жінка робить це за нас обох".
Якось йому приснився сон: стоїть він разом із жінкою перед райською брамою і чекає, щоб їм відчинили і впустили їх усередину.
Нарешті брама повільно відчинилася і чоловік почув голос, звернений до жінки:
"Можеш увійти за вас обох!"

Жінка увійшла, брама одразу ж зачинилася.
Чоловікові стало так погано, що він одразу ж прокинувся...
Дружина з дива не могла вийти, коли наступної неділі, збираючись до церкви на Службу Божу, вона побачила, що чоловік уже чекає на неї:
"Сьогодні я піду до церкви разом з тобою".

Це я, це я, це я, о Господи,
Маю молитися.
Це Я, це я, це я, о Господи,
Маю молитися.
Не мама, не тато, а я, мій Господи,
Маю молитися.
Не мама, не тато, а я, мій Господи,
Маю молитися.
Не диякон, не начальник, а я, о Господи
Маю молитися.
Не диякон, не начальник, а я, о Господи
Маю молитися.
Це я, це я, це я, о Господи,
Маю молитися.
Це я, це я, це я, о Господи,
Маю молитися.
(негритянська пісня)