Один літній чоловік мав дуже слабке здоров’я. Одного разу він почув,  як Бог наказує йому штовхати величезний камінь на своєму подвір’ї. День у день, місяць за місяцем, рік у рік штовхав він цей камінь. Настав день, коли сатана прийшов до нього і спитав, наскільки далеко він пересунув камінь, штовхаючи його щодня.

-          Ні на дюйм, - відповів старий. – Я взагалі його не зсунув.

-          Ну ти й невдаха, - відказав йому диявол. – Бог ніколи не казав тобі штовхати цей камінь. Якби Він повелів би це тобі, то ти давно би вже зсунув його з місця.

Старий подумав над тим, що сказав йому диявол, і звернувся до Бога з питанням, чому він штовхав камінь упродовж багатьох років, але так і не зсунув його.

-          Я ніколи не казав тобі зсунути камінь, - мовив Бог. – А тільки просив його штовхати. І поглянь, як завдяки цьому послухові ти змінився. Ти був таким слабким і хворим, коли отримав від Мене це повеління. А тепер ти - сильний і здоровий. Ти дуже змінився. Можливо, ти не зміг би пересунути камінь, але це можу зробити Я. І своїми зусиллями ти вправлявся у вірі.

Чи був рух у тому, що він робив? Ні. Чи був поступ? Так. Не плутаймо рух з поступом у своєму житті. Вони можуть відбуватися одночасно, але не обов'язково. Тільки через те, що ми не бачимо руху, не думаймо, що немає поступу.