Одного разу учень просто з порогу сказав учителю:

-          Учителю, я дізнався, що один консультант з продажу в іншій країні веде постійну рубрику в газеті і завжди використовує твої думки і вислови! Скажи, що ти будеш робити?

-          А чому ти вірішив, що я хочу щось робити?

-          Ну аякже, учителю! Цей чоловік краде в тебе думки.

Крім того, для своїх читачів він виглядає набагато розумнішим, ніж є насправді, – і це, насамперед, твоїм коштом, учителю!

-          Ти хочеш сказати, що я дурнішаю через ці статті? – засміявся учитель, і всі присутні учні засміялися також. Засміявся й учень, який завів цю розмову.

  Учитель думав не про авторські права на свої ідеї, а, радше, про поширення їх серед тих, хто готовий їх сприйняти.