Одна дівчина вийшла заміж і пішла жити за невістку до родини свого чоловіка. Але вона не могла зносити повсякчасних докорів свекрухи і вирішила позбутися її. Пішла вона до знахаря і сказала йому:

- Не маю сили більше жити із свекрухою. Вона зводить мене з розуму. Чи не могли б ви допомогти мені?

- А як?

- Продайте мені отруту. Я хочу отруїти свекруху і спекатися усіх лих.

- Гаразд, я допоможу тобі. Але пам’ятай дві речі. По-перше, ти не можеш отруїти свекруху відразу, тому що люди здогадаються про все. Я даватиму тобі трави, які вбиватимуть поступово. І щоб остаточно позбутися всіх підозр, ти мусиш вгамувати свій гнів, навчитися поважати її, любити і бути терплячою. Тоді нікому й на гадку не спаде тебе підозрювати.

Дівчина на все погодилась, взяла трави і почала додавати їх до їжі свекрухи. Окрім того, вона навчилася контролювати себе, прислухалася до свекрухи і поважала її. І коли та побачила, як змінилося ставлення молодої жінки до неї, вона від щирого серця полюбила невістку. І розповідала усім, що її невістка - найкраща, про яку тільки й мріяти можна.

За півроку, вони вже були як матір і донька.

І прийшла дівчина до знахаря і почала благати:

- Ради Бога, врятуйте мою свекруху від тієї отрути. Я її полюбила і не хочу вбивати.

Знахар посміхнувся і відповів:

- Не хвилюйся, не давав я тобі жодної отрути, а тільки приправи. Отрута була у твоїй голові і ти позбулася її сама.