Чернець - брат Йоан думав: «Я хочу бути подібним до ангелів. Вони нічого не роблять, а тільки споглядають велич Бога». І тієї ж ночі покинув монастир і вирушив у пустелю.

За тиждень повернувся до монастиря і постукав у монастирські ворота. Брат на фірті почув його стукіт і спитав:

- Хто там?

- Це - брат Йоан. Я голодний.

- Не може такого бути. Брат Йоан у пустелі. Він обертає себе в ангела. Голоду він більше не відчуває і йому не треба прцювати, щоб прогодувати себе.

- Вибач мені мою гордість, - мовив брат Йоан. – Ангели допомагають людям. Це - їхнє служіння і тому вони споглядають велич Бога. Я можу споглянути ту саму велич під час своєї повсякденної праці.

Після цих смиренних слів брат, що служив на фірті, відчинив ворота.