Сьогодні був особливий день – тато йшов на прийом до мера. Про цю важливу зустріч маленький Андрійко чув вже давно а протягом останнього тижня про неї батьки говорили щодня. Вчора хлопчик запитав тата, чому він йде до мера, що він буде там робити. Тато посміхнувся, посадив Андрійка собі на коліна, і почав говорити з ним як з дорослим.

- Розумієш синочку, наша сім'я є велика. У тебе є два старші братики і дві сестрички.Скоро у нас народиться ще одна дитина, а живемо ми в маленькій однокімнатній квартирі. Грошей щоб купити більшу квартиру у нас не має, ось я і вирішив піти на прийом до нашого мера, щоб він допоміг нам отримати більше житло.

Андрійко не зовсім розумів, хто такий мер, але зрозумів, що він могутній і може допомогти їхній родині.
Зранку тато поголився, одягнув найкращий костюм, гарну сорочку, яку випрасувала мама. Навіть повязав на шию краватку. Андрійко ще ніколи не бачив тата таким гарним і таким солідним.

Потім поцілував дружину, дітей і пішов до мера. Дружина казала , щоб ще зачекав, що має багато часу , але тато сказав , що запізнюватися не можна, що краще зачекає у приймальні.

Через де-кілька годин батько повернувся і з виразу його обличчя всі зрозуміли, що його похід був намарно.
- Нічого не буде, жодної допомоги. Вони тільки перед виборами багато обіцяють , а як доходить до справи – навіть пальцем не хочуть поворухнути. Мусимо покладатися лише на власні сили.

У найближчу неділю вся родина як завжди збиралася до церкви на Службу Божу. Поки збиралися, було повно гамору, шуму, суперечок. Мама сварила дітей ,що загубили в останню мить шкарпетку, тато ніяк не міг закінчити дуже важливу справу на комп'ютері. І коли прибігли задихані до церкви – священик якраз почав читати Євангеліє.

Увечері , коли вся родина клякнула на вечірню молитву, тато сказав :
- Сьогодні молитву вперше буде провадити Андрійко – він вже дорослий.

Андрійко уважно перехрестився і почав молитву:
- Мер наш, що є на небі…
- Зупинись, що ти говориш, - втрутився батько, - треба звертатися до Бога, казати «Отче наш».
- Але, тату, мер могутніший за Бога – заперечив хлопчик
- Що ти таке говориш? Хто тобі таке сказав ?
- Ви.
- Коли??????
- Коли Ви збиралися до мера, то одягнули найкращий одяг, вийшли з дому завчасно, щоб не запізнитися. А коли йдете до церкви, то йдете в буденному одязі, завжди запізнюєтеся. Отже, тату, мер могутніший за Бога, бо мера Ви поважаєте більше.
ХІБА НЕ ТАК????

 Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква".