Ішов сніг, погода була тиха і великі неквапом кружляли в чудернацькому танці, повільно наближаючись до землі. Дві сніжинки, щ летіли поряд вирішили побесідувати. Боячись втратити одна одну, вони взялися за руки і одна з них весело сказала:

- Як добре летіти втішаючись польотом.

- Ми не летимо, а просто падаємо, - з сумом відповіла інша, - незабаром, ми зустрінемось із землею і обернемося в білу пухнасту ковдру.

- Ні, ми летимо на зустріч погибелі, і на землі нас просто розтопчуть.

- Ми станемо струмками і помчимо до моря.

- Ми будемо жити вічно, - промовила перша.

- Ні, ми розтанемо і зникнемо назавжди, - заперечувала друга.

Врешті-решт їм набридло сперечатися, вони розімкнули руки і кожна з них полетла на зустріч тій долі, яку собі обрала.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)