Якось старий учитель пішов зі своїм учнем на прогулянку до лісу. Раптом учитель зупинився, зацікавившись чотирма рослинами. Перша з них тільки-но почала прорізатися крізь землю, друга вже мала розвинену кореневу систему і пустила красиві листочки, третя була сформована в малий кущ, а четверта вже була зрілим деревом.

Учитель звернувся до свого молодого учня:

— Вирви першу рослинку.

Хлопчина без усякого зусилля, одними пальцями, витягнув її.

— А тепер вирви другу.

Учень послухав, але це вже далося йому дещо важче.

— А тепер третю.

Хлопець напружив усі свої сили, і лише тоді зумів витягнути з землі кущ.

— Ну, а тепер, — спитав учитель, — чи впораєшся ти з четвертою рослиною?

Коли хлопець міцно схопив обома руками стовбур дерева і спробував вирвати його з землі, то лише ледь затріпотіли листочки.

— Ось так, сину, буває і з нашими поганими звичками. Коли вони ще молоді, не вкорінені, ми з Божою допомогою дуже легко можемо їх позбутися, але коли вони вже запущені, глибоко вкорінені, то їх уже важко позбутися, незважаючи на наші щирі молитви і старання.

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Наша Парафія".