При дорозі стояло засохле дерево. Однієї ночі неподалік ішов злодій. Він помітив далекий силует і подумав, що це стоїть поліцай, злякався і втік.

Увечері йшов дорогою закоханий, ще здалеку помітив він граціозний силует і подумав, що це кохана давно його дожидає, його серце радісно забилося, він усміхнувся і прискорив ходу.

Іншим разом повз дерево ішла матір з дитиною, малюк наляканий страшними казками подумав, що біля дороги привид і голосно розплакався.

Але дерево залишалося тільки деревом. Світ навколо – це відображення нас самих.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013  (с)