Авва Мойсей сказав:
“Якщо хтось несе тягар власних провин,
то не оглядається на провини інших.”
(Апо 510).

Монахи постійно нагадували собі, щоби не осуджувати один одного. Однак, моральне вимагання не осуджувати один одного є малоефективним. Лише той, хто сам себе пізнав в своїй гріховності, буде вільним від внутрішнього примусу постійної оцінки і осудження інших. Якщо ми щиро вдивимося у власне серце, побачимо, що часто живемо назовні самих себе. “Грішити” в перекладі з грецької означає “схибити, не влучити у ціль, жити назовні себе”. Ми постійно втікаємо від правди про самих себе і, таким чином, розходимося з життям, яке передбачив для нас Бог.

Авва Мойсей символічно тлумачить, що значить його порада, щоби носити власні гріхи. Брати зібралися, щоби вчинити суд над одним з них і усунути його зі спільноти, бо він був винним. Старець Мойсей не захищав цього брата, не включався і в хід дискусії, але бере в руки драний мішок, наповняє його піском і несе на плечах навколо зібрання. Брати з цікавістю дивляться до чого він веде. Тоді авва Мойсей тлумачить, що вони поклали на плечі свої гріхи і тому їх не бачать. Однак, їхні гріхи залишають слід піску. Всі інші бачать сліди, які залишають їхні гріхи, лише самі грішники сліпі на них.

Тому ми повинні дивитися на власні гріхи, тоді не будемо постійно вдивлятися в гріхи інших. Смиренне пізнання себе самих звільнить нас від спокуси постійного оцінювання ближніх. Без самопізнання ми лише перекидаємо наші помилки на інших і оцінюємо їх, замість того, щоби доручати себе Божому милосердю.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"