Один старець сказав:
“Постійна молитва за короткий час поправляє стан духу”.
(Апо 1128)

Багато притч отців стосується молитви. Вони є гімнами прославлення на її честь. В молитві монахи бачать не стільки обов’язок, скільки подарунок від Бога. Вона має терапевтичну дію: лікує людські рани, дає душі відпочинок і очищує духа. Молитва змінює наші думки і почуття.

При цьому важливим є, щоб ми не молилися проти нашої злості чи наших страхів, проти нашої заздрості або нашої депресії, але разом з ними. На молитві ми повинні заносити до Бога наш страх, нашу злість і наш смуток. Якщо ми стаємо перед Богом в нашому смутку і йдемо за ним аж до самого дна, тоді він відкриє нас на Бога. На самому дні нашого страху, нашої депресії і гіркоти ми знайдемо Бога, Який заспокоїть наше зранене серце і роз’яснить закутки нашої душі Своїм лагідним світлом.

Наш дух є часто забруднений негативними емоціями. Ми не бачимо ясно нашого життя і наших братів, але дивимося неначе через окуляри, які затуманені з причини нашого гніву, або наших проекцій. В молитві йдеться, отже, про те, щоб переказати Богові нашу злість. Коли приношу мою злість до Нього, я отримую в стосунку до неї певну дистанцію, а коли в моїй злості свідомо дивлюсь на Бога і Боже милосердя, вона тратить свою силу.

Молитва допомагає мені віднайти самого себе, звернутися знову до свого серця. Якщо ж я утверджуюсь в своїй злості, я не є у себе, але триваю при тому, що мене зробило хворим і даю цьому владу над собою. Я дозволяю на те, щоб мене це окреслювало. Молитва ж позбавляє злість сили і звільняє мене від людини, якій я в моїй злобі віддав владу над собою. Молитва очищує дух і поправляє віддих моєї душі. Хто сповнений злоби, той часто “пахне” ненавистю і злобою. Той, хто молиться, розсіває приємний запах – запах любові і миру.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - "Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"