Авва Поймен просив авву Йосипа:
“Скажи мені, як я маю стати монахом”.
Він відповів:
“Якщо хочеш знайти спокій, тут на цьому світі,

в кожній справі задавай собі це питання:
Хто ж я такий? – і не засуджуй нікого”.
(Апо 385)

Була отже людина, що хотіла стати монахом, тобто, хотіла бути вповні людиною. Слово “монах” (monachos) походить від monas – єдність, окреме буття. В цьому сенсі кожен з нас може бути монахом. Сьогодні ми часто турбуємося багатьма обов’язками, ми роздерті поміж родиною і працею, поміж Церквою і світом, поміж нашої набожністю і життям в секуляризованому суспільстві.
Якщо ми прагнемо знайти спокій, якщо ми бажаємо віднайти себе в нашій повноті, маємо постійно себе питати: Я – хто ж я такий? Чи я повністю є в тому, що власне роблю? Чи, можливо, в цій справі я присутній частково? Ким я насправді є? Чи я живу власним життям, чи граю якусь роль? Відповідаю в своєму житті лише на очікування інших, чи переживаю цей єдиний в своєму роді образ, який Бог створив в мені?
Питання про те, ким я властиво є, веде мене щоразу ближче до відкриття моєї істинної сутності. Воно мене вчить повністю віддатися тому, що я роблю. Веде мене до мого правдивого образу, до моєї автентичності. Я не допасовуюсь і не дозволяю собі відійти від самого себе. Я – це я. Я є тим, кого Бог створив як неповторну людину. Духовна мандрівка буде мене вести не лише до Бога, але й до мене самого, до моєї найглибшої істоти, до мого первинного образу, який Бог з мене вчинив.
Старець Йосип наводить ще іншу умову, необхідну, щоб бути вповні людиною: мені не можна нікого засуджувати. Поки я засуджую, я є “у інших”. Це не дає мені пізнавати правду про себе. Я займаюсь іншими, щоб уникнути правди про себе. Своєю відповіддю мудрий старець заохочує нас, щоб ми залишились “у себе”, і щоб ми подбали про буття собою. Тоді також наші стосунки з іншими будуть правильними.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - "Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"