При створенні фрески "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі зіткнувся з величезною трудністю: він повинен був зобразити Добро, втілене в образі Ісуса, і Зло - в образі Юди, що вирішив зрадити його на цій трапезі. Леонардо на середині перервав роботу і відновив її лише після того, як знайшов ідеальні моделі.

Одного разу, коли художник був присутній на виступі хору, він побачив в одному з юних півчих досконалий образ Христа і, запросивши його в свою майстерню, зробив з нього кілька начерків та етюдів.

Минуло три роки. "Таємна вечеря" була майже завершена, однак Леонардо поки так і не знайшов підходящого натурщика для Юди. Кардинал, який відповідав за розпис собору, квапив його, вимагаючи, щоб фреска була закінчена якомога швидше.

І от після багатоденних пошуків художник побачив валявся в стічній канаві людини - молодого, але передчасно одряхліле, брудного, п'яного і обірваного.Часу на етюди вже не залишалося, і Леонардо наказав своїм помічникам доставити його прямо в собор, що ті й зробили.

З великими труднощами його притягли туди і поставили на ноги. Він толком не розумів, що відбувається, а Леонардо запам'ятовував на полотні гріховність, себелюбство, злочестіе, якими дихало його обличчя.

Коли він закінчив роботу, жебрак, який до цього часу вже трохи протверезів, відкрив очі, побачив перед собою полотно і закричав з переляку і тузі:

- Я вже бачив цю картину раніше!

- Коли? - Здивовано спитав Леонардо.

- Три роки тому, ще до того, як я все втратив. У ту пору, коли я співав у хорі і життя моє було сповнене мрій, якийсь художник написав з мене Христа.