Одного разу сліпий чоловік сидів на сходинках одного будинку з капелюхом біля його ніг і табличкою «Я сліпий, будь ласка? допоможіть!».
Один чоловік проходив повз і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у його капелюсі.
Він кинув йому пару монет і з його дозволу написав нові слова на табличці. Він залишив її сліпому і пішов.
Вдень він повернувся і побачив, що капелюх сповнений монет і грошей.
Сліпий упізнав його по кроках і запитав чи не він був той чоловік, що переписав табличку. Він також хотів дізнатися, що саме він написав. Той відповів: «Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав її трохи по-іншому ».
Він посміхнувся і пішов. Новий напис на табличці був таким:
«Зараз весна, але я не можу її побачити»