Сліди на піску

Якось одному чоловікові приснився сон. Йому снилося, ніби він йде піщаним берегом, а поруч з ним - Ангел-охоронець. На небі миготіли картини з його життя, і після кожної з них він помічав на піску два ланцюжки слідів: одну - від його ніг, іншу - від ніг Ангела.

Коли перед ним промайнула остання картина з його життя, він озирнувся на сліди на піску. І побачив, що часто уздовж його життєвого шляху тягся лише один ланцюжок слідів. Помітив він також, що це були найважчі і нещасні часи в його житті.

Він сильно засмутився, і став запитувати Ангела:


- Чи не ти говорив мені: якщо піду шляхом своїм, ти не залишиш мене. Але я помітив, що у найважчі часи мого життя лише один ланцюжок слідів тягся по піску. Чому ж ти залишав мене, коли я найбільше потребував тобі?

Ангел засмутився і відповів:

- Я даний тобі Богом, щоб допомагати й охороняти тебе, тому ніколи тебе не покидав. Коли були у твоєму житті горе і випробування, лише один ланцюжок слідів тягся по дорозі тому, що в ті часи я ніс тебе на руках.