КвіткаОдного разу вітер побачив на землі прекрасну Квітку і закохався в неї. Поки він ніжно пестив Квітку, та відповідала Йому ще більшою любов'ю, вираженою в кольорі і ароматі. Але Вітру здавалося мало цього, і він вірішів: "Якщо я віддам Квітці всю свою потужну пристрасть і силу, то та обдарує мене чимось ще більшім".

І він дмухнув на Квітку могутнім диханням своєї любові. Але Квітка не витримала бурхливої пристрасті і зламалася. Вітер спробував підняті її і оживити, але не зміг. Тоді він затих и почав дихати на Квітку ніжнім дихання любові, але та в'янула на очах. Закричав тоді Вітер:

- Я віддав тобі всю пристрасть своєї любові, а ти зламалася! Видно, не було в тобі сили любові до мене, а значить, ти не любила!

Але квітка нічого не відповіла. Вона померла.

Той, хто любить, повинен пам'ятати, що не силою пристрасті вимірюють Любов, а ніжністю і трепетним ставленням. Краще десять разів стриматися, ніж один раз зламати.