монахМолодий чернець прийняв постриг, і в монастирі першим його завданням було допомагати іншим монахам переписувати від руки церковні уложення, псалми і закони. Попрацювавши так тиждень, монах звернув увагу, що всі переписують ці матеріали з попередньої копії, а не з оригіналу. Здивувавшись цьому, він звернувся до настоятеля:

- Отче, адже якщо хтось припустився помилки у першій копії, вона ж буде повторюватися вічно, і її ніяк не виправити, бо нема з чим порівняти!

- Сину мій, - відповів отець-настоятель, - взагалі-то ми так робили століттями. Але, в принципі, в твоїх міркуваннях щось є!

І з цими словами він спустився в підземелля, де у величезних скринях зберігалися першоджерела, які століттями не відкривалися. І пропав. Коли пройшла майже доба з часу його зникнення, стурбований монах спустився в ті ж підвали на пошуки святого отця. Він знайшов його відразу. Той сидів перед величезним розкритим томом з телячої шкіри, бився головою об гостре каміння підземелля і щось незрозуміле мурмотів. З покритого брудом і ранами обличчя його текла кров, волосся сплуталися, і погляд був божевільним.

 

- Що з вами, святий отче? - вигукнув вражений юнак. - Що трапилося?

- Celebrate *, - простогнав отець-настоятель, - слово в оригіналі було: «c-e-l-e-b-r-a-t-e», а не «celibate» **!

 

* Celebrate - святкуй, радуйся;

** Celibate - утримуйся (стримання - одна з основ католицизму).

Мораль: читайте першоджерела, а не їх тлумачення.