Один чоловік вирішив побудувати будинок. Спочатку він викопав глибоку яму під фундамент. У рідкісні хвилини відпочинку видно йому було звідти тільки хмари в небі і ноги людей, які проходили зовсім поруч.

Коли фундамент був готовий, чоловік почав зводити стіни першого поверху. Тепер він стояв на землі, а під час відпочинку міг подивитися в будь-яку сторону. Та й видно йому звідси було набагато більше того, що міг він розгледіти раніше. Чим вищим ставав будинок, тим далі чоловік міг заглянути. З другого поверху ставала видною чоловікові майже вся вулиця, з третього - сусідня. З кожним поверхом вид ставав все ширшим, перспектива все більш вражаючою.

Коли чоловік виліз на дах свого будинку, то побачив все селище - всі будинки, вулиці і провулки. Видно йому було й те, куди і навіщо поспішають вулицями люди.

Так само міняється і наше уявлення про навколишній світ. У дитинстві ми помічаємо небагато, а те, що бачимо, буваємо не в силах правильно оцінити. Стаючи дорослішими і навчаючись, ми отримуємо все більше і більше знань. З кожним роком світ, що оточує нас, стає все більшим і все складнішим.

Чим вище піднімаються вгору стіни будинку нашого життя, тим більш різноманітним постає перед нами навколишній світ. При погляді з висоти стає незначним те, що нам було видно з першого чи з другого поверху. Деталі стираються, все зменшується в розмірах.

Запитайте себе, з якого поверху дивитеся Ви на життя? Хотілося б Вам розгледіти його в усіх подробицях, або Вам достатньо всього лише побіжного погляду? І що Вам потрібно зробити, щоб піднятися вище???