Коли Бог створив людину, то запитав її, ким вона хоче бути.

Людина була ще молодою та недосвідченою, тому від такого питання дещо розгубилася і сказала: «Я не знаю».

Тоді Бог взяв людину за руку і повів до моря. Підвівши його до берега, Бог показав їй на раковини, що лежать на дні морському, і сказав:

- Якщо хочеш, ти можеш вибрати собі життя раковини - будеш перебувати на самому дні, серед мільйонів таких же, як і ти, і їжею твоєю буде тільки те, що занесе тобі прибій.  День твій сьогоднішній буде схожий на вчорашній, і все життя твоя пройде без ризику і потрясінь. Ні перемоги, ні поразки не будуть хвилювати тебе. Весь час ти будеш лежати на дні, лише відкриваючи й закриваючи стулки. І так з ранку до вечора: відкривати - закривати, відкривати - закривати.... Показавши людині життя раковини, Бог повів людину в гори. І там, високо в горах, вказав їй на гніздо орла.

- Але якщо хочеш, ти можеш вибрати собі це життя. Ти зможеш парити так високо, як захочеш, зможеш жити так, як захочеш, зможеш досягати найвищих вершин, і на вершинах цих ти зустрінеш лише небагатьох таких же, як і ти. Ти сам будеш визначати, куди і як тобі летіти, і ціною всього цього буде те, що ніщо і ніколи не дістанеться тобі просто так. Ти будеш кожен день вирушати на пошуки їжі та добувати її потом і кров'ю.Ти можеш вибрати і це життя, якщо захочеш.

І з тих пір з'явилися на світі люди, які вибрали для себе життя раковини, і лише деякі, які обрали для себе життя орла.