поклонЗустрів один чоловік свого знайомого, який раніше був завзятим п'яницею і дебоширом. Дивиться на нього, а він змінився: виглядає пристойно, охайно одягнений, в очах світло. Поцікавився він у знайомого про його життя, а той і розповів, що його син став священиком. Чоловік здивувався: «Син такого батька присвятив своє життя служінню Богу?!...» А знайомий, продовжуючи говорити, сказав, що через сина сам прийшов до віри і докорінно змінив своє недолуге життя.

- Як таке могло статися? - Здивувався чоловік.

- Одного разу, - розповів колишній п'яниця, - вилаяв я свого сина останніми словами. А він мені в відповідь вклонився і попросив прощення. Від цього вчинку сина в мені душа перевернулася. Не міг я собі уявити, що він - священник! - у мене, покидька, коли-небудь вибачення буде просити! Я йому все дитинство скалічив, а він у мене вибачення просить! З тих пір зі мною щось сталося. Кинув я пити і гуляти. У Бога повірив. Іншим чоловіком став.