Одного разу в суботу, перед тим, як іти додому, пастор вирішив зателефонувати своїй дружині. Була вже майже 10 вечора, але дружина не брала трубку. Довго чекав пастор, але жінка так і не підійшла до телефону. Через деякий час він знову набрав домашній номер, і дружина відразу ж відповіла. Пастор запитав, чому дружина так довго не піднімала трубку, коли він дзвонив перший раз, але вона відповіла, що ніякого дзвінка раніше не було.

Цей випадок був би забутий, якби в понеділок у церкві в кабінеті пастора не пролунав телефонний дзвінок. Той чоловік, що дзвонив, говорив про якийсь дзвінок з цього номера в суботу ввечері.

Пастор довго не міг зрозуміти, про що йде мова.Тоді чоловік сказав:

- Телефон дзвонив і дзвонив, а я не відповідав ...

Пастор, згадавши про те, що стався з ним казус, вибачився за те, що потурбував цю людину, пояснивши, що хотів подзвонити додому, але, мабуть, набрав невірний номер. Тоді той, хто дзвонив сказав:

- Дозвольте мені розповісти, що тоді сталося. Бачите, у суботу ввечері я зібрався покінчити з життям. І перед тим, як зробити намічене, я звернувся до Бога, сказавши, що якщо він є, якщо він чує мене і якщо він не хоче, щоб я це зробив, то нехай подасть мені знак. І саме в цей момент у мене задзвонив телефон. Я підійшов до апарата і побачив на табло напис: «Господь Всемогутній...» (Almighty God). Я дивився на телефон і не смів підняти трубку.

Церква, в якій служив пастор, називалася "Обитель Господа Всемогутнього" (Almighty God Tabernacle).