роздоріжжяЛюдина йшла по шляху, який був угодний Богу. Але одного разу вона у нерішучості зупинилася перед розвилкою, які часто зустрічалися на її шляху. Господь кликав людину в одну сторону, а пристрасті манили в іншу. Раніше вона слухався Господа, а на цей раз шлях, підказаний сліпими пристрастями, здався їй заманливішим, привабливішим і безпечнішим. Повіривши їм, вона пішла туди, куди вабили пристрасті.

Спочатку все було добре. Але, чим далі вона відходила від вірного шляху, тим важче стало молитися, тим частіше стали з нею траплятися різні події: то впаде і пораниться, то спіткнеться і лоб розіб'є, то забрудниться, то втратить щось або заблукає.

І почала молитися людина Богу:
- За що, Господи, стільки покарань на мою голову? Усього лише раз я ослухалася Тебе, а за це стільки напастей на мене звалилося.

- Я тебе не карав, - ледь чутно прозвучав Божий глас. - Я знав про всі небезпеки на цьому шляху, я бачив те, що ховалося під його привабливою личиною і попереджав тебе, а ти не послухалася, от і пожинаєш плоди свого вибору.

- Але що ж мені тепер робити?

- Ти можеш повернутися на істинний шлях, або продовжити йти по цьому. Вибір за тобою! Наскільки далеко б ти не відійшла від Мене, то пам'ятай, що Я тебе люблю і чекаю. Поки ти жива, завжди можеш прийти до Мене.

Хорватія на море