прачкиБрудна білизна рано чи пізно потребує прання. Можна роками складати її у величезний бак, збирати, відкладаючи неприємний момент, коли доведеться прати всю цю гору.

Біда в тому, що з часом бруд в'їдається глибше, і відіпрати його стає складніше: ось і доводиться кип'ятити, ошпарюючи на пару пальці і обдираючи шкіру з долонь, терти, терти, терти... Багато днів, багато років.
Уявляєте, скільки брудних сорочок може накопичитися за довжину людського життя?
Але можна прати білизну у міру її забруднення. Поки бруд свіжий - деякі плями можна замити простою водою. Інші доводиться запирати з милом. А треті, найглибші - витравляти їдким лугом, від якого сльозяться очі. Кожна прачка скаже вам, що найскладніше відіпрати сало і кров. Наші гріхи і непорядні вчинки - це брудна білизна, і кожен - сам собі прачка.
Нам дана унікальна можливість - в чомусь щаслива, в чомусь гірка - не накопичувати гріхи все життя, до того самого моменту, коли буде підведений підсумок нашим земним справам, а почати викупати їх ще за життя - тобто в тому відрізку часу , коли ще реально можна щось виправити. І кожен сам для себе вирішує, скористатися такою можливістю, чи ні.
Не накопичуйте гріхи...