людина з конемБідна вдова після смерті чоловіка захворіла і майже всю зиму пролежала в ліжку. Навесні, виснажена хворобою, вона все ж вийшла у двір, щоб скопати город. Робота рухалася повільно, лопата весь час випадала з її рук.
В цей самий час їхав повз її будинок заможний чоловік, пара дебелих коней бадьоро везла три плуги. Був він прихожанином тієї ж церкви, що і вдова.
- Бог в поміч, сестро! - Крикнув він їй, побачивши, що жінка працює в городі.
- Бог в поміч і вам, - відгукнулася вдова, продовжуючи копати.

Через годину повз будинок вдови їхав інший односелець, теж віруючий. Його худа конячина насилу волокла один плуг. Чоловік цей, помітивши, як важко вдові перевертати лопатою, ні слова не кажучи, повернув коня прямо в її двір, та й зорав город.
- Спасибі тобі, брате, - сердечно вклонилася вдова.
- Не мені спасибі, а Господу!

За обох братів страждав і вмирав на хресті Христос. Обидва вони називають себе християнами і сподіваються бути у вічності з Господом. Але лише один з них сподівається не марно. Який? «По плодах їх пізнаєте їх», - сказав Христос. По плодах віри, один з яких - любов до ближнього.