- Скажи, Господи, за що нам таке нещастя?
- Тобі, - сказав Бог глухому, - за те, що ти ніколи нікого не слухав і не хотів слухати, крім себе. Тепер ти нікого не чуєш, і ніщо тобі вже не заважає слухати власні речі і думки.
- Тобі, - звернувся Всевишній до сліпого, - за те, що ти нікого і нічого не хотів помічати, крім себе і своїх потреб. Тепер ти позбавлений від необхідності бачити те, що не бажав бачити.
- А тобі, - продовжив Господь, вказуючи на німого, - дана можливість помовчати, бо переговорити і вислухати тебе було неможливо.