у пошуках сенсуОдного разу, по дорозі додому, мудрець зустрівся з мандрівником, який кудись настільки сильно поспішав, що, обганяючи по шляху мудреця, випадково зачепив його плечем. Той, у свою чергу, спокійно і ввічливо звернувся до мандруючого з питанням:
- Скажи, поважний чоловіче, куди це ти так поспішаєш, що нічого не помічаєш на своєму шляху?
- Прошу вибачення, - сказав чоловік, не зменшуючи швидкості, - поспішаю я тому, що зайнятий пошуком сенсу життя і не маю права зволікати, поки мета моя не досягнута.

- Що ж, - промовив мудрець, - я чув про одну людину, яка шукала все своє життя цей сенс.
- Сподіваюся, істина відкрилася йому? - Поцікавився нетерплячий попутник.
- Так, він помер просвітленим, встигнувши шепнути тим, хто був поруч, те, що зрозумів лише помираючи. - відповів мудрець.
- І що ж він сказав?
- Він сказав, що сенс життя - це вибір...
- Що ж, дякую тобі за бесіду. - сказав чоловік, вклонився мудрецю і майже бігом продовжив свій шлях.
- ...вибір: або жити, або все життя витратити на пошуки цього самого сенсу. - закінчив мудрець, але його слова прозвучали вже в порожнечу. Випадковий попутник був уже занадто далеко. Він поспішав...