У вікопомні дні жила вдова в якомусь місті. Вона була праведна перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді Господні. Одного разу, коли вона молилася на ніч напередодні свята, з'явився до неї Ангел Господній і сказав їй:
- Я посланий благовістити тобі про радість велику, бо Господь відвідає твій дім завтра за праведність твою.
І сказавши так, відійшов від неї Ангел на небо, і вдова від несподіваної милості не стулила очей всю ніч. Від сходу сонця вона піклувалася про велике частування, але вранці в її двері постукав мандрівник і попросив нагодувати його. І сказала йому вдова:
- Піди до сусідів моїх, вони добрі люди і приймуть тебе, я ж очікую нині Великого Гостя.

І пішов мандрівник, і вдова продовжувала метушитися про гостинці. Але опівдні прийшла в будинок вдови злиденна жінка і попросила нагодувати її. І сказала їй вдова:
- У сусідів моїх знайдеш ти накритий стіл, а я чекаю нині Великого Гостя.
І пішла жінка, а вдова залишилася в очікуванні. І ввечері прийшла до її будинку мала дитина і попросила нагодувати її. І відіслала її вдова знову до сусідів своїх, помисливши, що мале дитя нагодують в будь-якому будинку. І так чекала вона Гостя до самої ночі, і закликаючи Господа в молитві перед сном, запитувала, чому не прийшов до неї? І був голос з небес:
- Що ти питаєш мене, нерозумна? Я приходив до тебе тричі...