У теперішньому світі часто зустрічаємося з багатьма людьми і кожна людина особлива, має свої погляди на життя та уподобання. І це стосується, наприклад, – одягу, їжі. І саме на їжі хотіли б сьогодні більше зупинитися. Часто зустрічаємо людей, які не їдять м’яса – вегетаріанців. Вегетаріа́нство — спосіб харчування, при якому людина не вживає продуктів, отриманих шляхом вчинення насильства та вбивства, — червоного м'яса, птиці, риби й інших морепродуктів, плоті будь-яких тварин та іноді - яєць. Але чи правильно це? Чи добре відмовлятись від м’яса? Чи навпаки – це потрібно робити? Як до цього ставиться Церква? Їсти чи не їсти?
Католицька Церква не має спеціальних документів, в яких би виражалася позиція щодо вегетаріанства. Але відповідь можна знайти в історії Священного Писання.
На самому початку, створивши людей, «сказав Бог: «Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав» (Бут. 1,29-30). Святий Василій Великий додає: «Не сказав Бог: «Я дав вам в їжу риб, дав вам худобу, плазунів, чотириногих». Таким чином і людина, і тварини, живучи в раю, харчувалися виключно рослинною їжею.
Ситуація змінюється після гріхопадіння і вигнання з раю. Бачимо, що вже наступне покоління використовує тварин в господарстві: «Адам спізнав Еву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: «Я придбала людину з Господньої ласки». Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю» (Бут. 4,1-2). Тварин починають вбивати і приносити в жертву Богові: «По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі. Та й Авель приніс жертву – з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших» (Бут. 4,3-4). Спосіб життя людини у створеному Богом світі змінився і створений світ став підпорядкований такому порядку, який виник після вигнання людей з раю.
Переміну, яка відбулася з гріхопадінням, можна проілюструвати словами апостола Павла: «Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих. Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках. Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла» (Рим. 8,20-23).
Св. Йоан Золотоустий пояснює, чому так сталося: «З твоєї вини, людино. Бо ти отримала смертне і схильне до страждань тіла, тому і земля піддалася прокляттю, зростила терня й будяки». Однак людина не має провини перед створінням, "тому що воно для мене і існує». А якщо воно існує для мене, то яким чином воно може бути скривдженим, будучи таким для мого виправлення? Павло поспішає якомога більше втішити слухача іншою думкою: «Створіння через тебе зазнало зла і стало тлінним? Однак йому не завдано цьому ніякої кривди, адже через тебе ж воно знову буде нетлінним».
Вперше дозвіл Бога на вживання в їжу тварин ми зустрічаємо тільки після всесвітнього потопу: «Бог поблагословив Ноя і його синів та й сказав їм: Будьте плідні, розмножуйтесь і наповнюйте землю. Страх і ляк супроти вас нехай буде на кожній земній тварині, на кожній піднебесній птиці, на всім, що повзає по землі, й на всіх морських рибах: вам на вжиток дані вони. Все, що рухається й живе, буде вам на їжу: так, як дав я вам усі зелені рослини» (Бут. 9,1-3).
Теодорит Кирський бачить ще одну причину, чому Бог дозволив людям вживати тварин в їжу: «Передбачивши, що, впавши в крайнє безумство, люди будуть все обожнювати, Бог, щоб зупинити беззаконня, дозволяє використовувати тварин в їжу, бо вчинок крайньої нерозумності - поклонятися тому, що вживається в їжу».
У Новому Завіті описаний випадок з ап. Петром, де у видінні Бог повідомляє правду про звільнення від ритуальних приписав через дозвіл на споживання тварин: «Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього: бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю. Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці. І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!» Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.» І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.» Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо» (Дії 10,10-16).
Також бачимо, що воскреслий Христос споживав тваринну їжу: «А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, Він сказав: «Чи маєте ви тут що їсти?» Вони подали Йому кусень печеної риби. Він узяв його й спожив перед ними» (Лк. 24,41-43).
Таким чином в цьому світі людині дозволено їсти тваринні продукти. В цьому немає ні гріха, ні несправедливості. Створіння існують для людини. Цей стан тимчасовий і закінчиться в момент загального воскресіння, коли все творіння - разом з людиною - преобразиться. Разом з тим дозвіл на споживання не є обов'язком. «Один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть городину. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його» (Рим. 14,2-4).
о. Зміцєр Чарнель, редемпторист
Християнський портал КІРІОС за матеріалами mbnpternopilorgua