Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Сценарій різдвяного екологічного вертепу

«Радій створіння – Спас народився»

 

Дійові особи:

Вифлеємська  зірка

Ангел

Йосиф

Марія

Господар

Пастушки

Царі

Осел

Ягня

Смерть

Слуги

Ірод

Диявол

 

(Вступна колядка «Нова радість стала», с. 41)

 

Під час колядки до хати заходить

«Вифлеємська зірка»,

вітаючи усіх присутніх словами

 

Вифлеємська зірка

«Мир вам, люди, й всі створіння,

що чекаєте спасіння,

Радості сьогодні час, бо Христос іде до вас!

Той, у кому все створіння

вмить повстало з небуття,

Народився в Вифлеємі, як звичайнеє дитя!

 

(До хати заходить св. Йосиф, Марія і господар)

 

Йосип

Бог вам в поміч, добрі люди, будем вас благати:

Холод й вечір вже надворі, й жінці час рождати.

Будьте милостиві, пане, не відмовте нині,

Впустіть нас заночувати у вашій хатині.

 

Господар

Хай і вас Бог підтримає

в цю нелегку днину,

Й допоможе народити на цей світ дитину.

І я радо би хотів притулок надати,

Та немає зовсім місця, людей повна хата.

Не прогнівайтеся, прошу, за мою відмову,

Лишень в хліву в мене вільно, де осли й корови.

Пошукайте іще місця десь в окрузі нашій,

Щоб було де народитись дитиноньці вашій.

 

Марія

Що ви, пане, якщо можна, ми у хлів підемо,

Й серед Божого створіння Дитя покладемо,

Так, мабуть, Господь Всевишній

Йому приготовив,

Щоб теплом його зігріли вівці та корови.

 

(Усі колядують «Бог Предвічний», с. 7)

 

(Марія з Йосипом і господарем

відходять в сторону,

заходять пастушки разом з ангелом,

який до них промовляє)

 

Ангел

Добрий вечір, пастушки, вам Господь зсилає

І у ніч цю благодатну вас благословляє.

Він дозволив першим вам про чудо дізнатись,

Що Спаситель народився,

йдіть Йому вклонятись.

 

Радість з неба вам приніс я:

Народився Цар царів!

І Пречистую Дівицю

В матір взяти захотів.

 

Той, кому ми вірно служим,

Хто весь Всесвіт сотворив,

Між людей приходить нині,

Щоби світ у мирі жив.

 

Щоб у злагоді й спокої

Проживали геть усі:

Ті, що в Львові й на Донбасі,

Ті, що вдома й вигнанні.

 

Пастушок 1

Боже, милосердний наш, дякуєм невпинно,

За сповіщену з небес добру цю новину,

Що діждалися ми нині, пасучи отару,

Що родився нам Спаситель – краще нема дару!

 

Пастушок 2

Поспішімо, любі браття, знайти ту обитель,

Де в пелюшках спочиває світу Сотворитель,

Щоб вклонитися доземно малому Дитяті,

Тільки, що ми у дарунки зможемо узяти?

 

 

 

 

 

Пастушок 1

Ми є бідні пастухи,

що пасемо у полі отари,

Й хоч немає в нас ні срібла, ані інших дарів,

Але можемо принести нашу любов щиру,

І молитву, і покору Йому у офіру.

 

Пастушок 2

Як же ми дорогу, брате, знайдем до хатини,

Що родилась в ній сьогодні Божая Дитина,

І чи пустять нас в хороми свій поклін віддати

Його слуги й охорона, і Божая мати?

 

Вифлиємська Зірка

Я освічу вам дорогу до тої стайнини,

Де на сіні у яселках спить Божа Дитина.

А Господь наш Вседержитель вибрав охорону

Із овець, волів й ослів Сину-Спасу свому.

 

Бо бажає наш Творець в дар для свого Сина

Найціннішого у світі – віри й любов щиру.

Ні хороми, ні багатства не потрібні Богу,

Йдімо разом й поклонімся Владиці малому.

 

(Усі колядують «Во Вифлеємі нині новина», с. 16)

 

(Під час колядки до хати заходить

цар Ірод зі слугами

і на останніх словах колядки

заходять царі)

 

Ірод

Що за гомін там на дворі, пізня вже година,

Не дають царю спочити, чия в тім провина?!

Хтось захотів головою поплатитись нині,

За порушений мій спокій у моїй хатині.

 

Цар 1

Добрий вечір в царстві вашім і радість велика,

Бо родився для спасіння нам новий Владика.

Вибачайте, що так пізно вас потурбували,

Просимо, щоби до нього шлях ви підказали.

 

Ірод

Щиро раді ми гостям, просим заходити

І у нашому маєтку трохи погостити.

Та дороги вам, на жаль, не можу вказати,

Хай просвітять зорі вас – і нам дайте знати,

 

Де у царстві моєму, у місті, в хатині

Народилося дитятко, і в чиїй родині?

Ми всі теж зберемся в нелегку дорогу

Поклін свій віддати всі хочемо Богу.

 

Цар 2

Дуже вдячні за прийом, та нема спочинку,

Поки не знайдемо ми ту малу дитинку.

Бо, здолавши шлях важкий,

не можем спинитись

Хочемо Царю новому доземно

вклонитись.

 

Цар 3

А як ми свої дари і поклін складемо,

На зворотному шляху знов до вас зайдемо

І розкажем, де знайти Володаря світу,

Щоб поклін свій склали ви і вся ваша свита.

 

 

(Усі колядують «Вселенная, веселися!», с. 20)

 

(Царі на завершення колядки відходять в сторону)

 

Ірод

Слуги мої вірні, воїни завзяті,

Від царя своєго наказ прийдіть взяти:

Будьте на сторожі й слідкуйте уважно,

Як вертатись будуть пани ці поважні.

 

Випитайте добре в них про тую дитину,

І знайдіть відразу їхню всю родину,

Бо один лиш цар тут і володар краю,

Хто з цим сперечається, того я караю!

 

Слуга 1

Все, що скажеш, пане,

зробимо ми пильно,

І дитя знайдемо й помстимося сильно

Кожному, хто хоче скинуть тебе з трону

І собі примірять царськую корону.

Ірод

Всі багатства краю, де лиш око кине,

Все мені належить, бо я цар єдиний!

І ніхто не зможе в мене це забрати,

Я один над всім цим маю панувати!

 

Слуга 2

Ходім, брате, будемо царю догоджати,

Бо і нам при ньому добре панувати,

Чи у лісі, чи на полі, в озері чи в річці –

Все, що хочем, можем брати,

його підопічні.

 

Слуга 1

Кожен цар – свої устави, та ще й своя свита,

А при цьому ми навчились так, як треба жити,

Маємо всього досхочу, чого ще бажати,

Будем його ради себе чимдуж захищати.

 

(Заходить диявол)

 

Диявол

О, яке це щастя, мати повну владу

Й душі всі збирати до своєго саду,

А Дитя рожденне не доживе віку,

Поки я на світі всім оцім владика.

 

Іродом керую, наче ляльку воджу,

І до зла щоразу я його привожу

Заздрість, гнів, захланність сіяв від малого

І врожай збираю щедрий від цього.

 

(Заходить смерть)

 

Смерть

Не втішайся сильно, не матимеш влади

Його я заберу й пихатість пропаде

Вся твоя нікчемна, а Дитя рожденне

Принесе всім радість, й світ буде спасенний.

 

Диявол

Ти не можеш нині мені заважати

І дитя не вдасться ніяк врятувати.

Світ у тьмі й розрусі, плаче все створіння,

Людство в моїй владі, нема їм спасіння!

 

Смерть

Гріх і справді всюди, в кожному куточку,

Та зіткав для світу Бог нову сорочку.

Хто лиш забажає її одягнути,

Того не здолають усі твої пута.

 

Гріх несе розруху, їсть із середини,

Й мене прикликає, наче на гостину,

Коли я приходжу – вже життя немає,

Я лиш мертву душу з тіла забираю.

 

Диявол

Ми з тобою разом працюєм завзято,

І навіщо ж будеш співпрацю ламати.

Ти подумай добре, влада в нас велика,

Нащо нам з тобою небесний Владика?

 

Смерть

Я прекрасно знаю твої викрутаси,

Ти мене не можеш на свій бік стягати,

Вся моя робота – Богові служити,

Гріх себе руйнує, правда буде жити.

 

Ангел

Забирайся звідси, сатано, із дому,

Служать всі у світі Господу одному,

І над людством довго ти ні панувати

Не матимеш змоги, ані управляти.

 

Бо прозріють люди, правда переможе,

І брехня облесна вже не допоможе,

Вже Марія-Діва Спасителя світу

На руках колише надію й потіху.

 

Марія

Ой як мило спочиває Дитятко на сіні,

Наче сниться Бог-Отець сам своїй дитині,

Ніби ангели Йому пісеньки співають,

І народженого Спаса у них прославляють.

 

Я візьму Його на руки

й пригорну до серця,

Воно в мене від радості

так шалено б’ється.

Бо не може осягнути це велике чудо,

Що Творець Усемогутній спить на моїх грудях.

 

(Усі колядують «Христос родився», с. 60)

 

(Заходять осел і ягня та сідають в ногах Марії)

 

Йосип

О, Маріє, подивися, Дитятко проснулось

І ласкаво, і привітно до нас посміхнулось,

Стихли воли, стихли вівці, вклякнули,

схилились,

Немов перед Дитиною вони поклонились.

 

Осел

Ми і справді всі схилились в доземнім поклоні,

Бо Творець до нас зійшов, ще й в нашому домі,

Чи є більше в світі щастя

і радість на світі,

Що ми можемо диханням

Господа зігріти!

Ягня

Все створіння у цю днину радісно зітхає

І Спасителя малого на Землі вітає.

Птахи співами дзвінкими, а звірі мовчанням,

Вітер вітами колише, а вода дзюрчанням.

 

 

Небо зорями ясними вклоняється Богу

Й освітлює до Дитини ясний шлях-дорогу.

Щоб усі, хто Його любить і чекає щиро

Змогли своє життя й душу принести в офіру.

 

Пастушок 2

Слава Богу, що на небі, Спасителю слава,

Що зійшов до нас на землю для нашого блага,

Щоб спасти усе створіння із гріха і тління,

І принести всім надію на рай й воскресіння.

 

Пастушок 1

Ми в поклоні припадаєм із усім створінням,

Перед Господом своїм й молим про спасіння.

Просимо, щоби навчив нас цінувати щиро,

Що створив Він у любові для життя у мирі.

 

Цар 3

Ми із сходу далекого до Вас йшли завзято,

Щоб Владику рожденного могти привітати,

І вклонитись Царю світу, і дари принести,

Ладан, миро і золото від усього серця.

Цар 1

Просим Тебе милосердний, Господи-Владико,

Що зійшов на грішну землю у людському лику,

Навчи нас всіх цінувати створене Тобою,

І любити, і прощати з добром і любов’ю.

 

Цар 2

І вже щасливі, що вклонились

Царю-Дитятку нині,

Збираймося у путь-дорогу

На свою Батьківщину.

 

І по дорозі прославляймо

Дитя благословенне,

І скажем Іроду: нехай складе

Йому поклін доземний.

 

Ангел

Царі-владики, ви зі Сходу ішли шляхом важким,

Але до Ірода ви злого не повертайте в дім.

Нехай зоря оця різдвяна вкаже вам легкий путь,

Та основне – з дороги правди,

щоби вам не звернуть.

 

Вифлиємська зірка

Піду я з вами, добрі люди,

хай буде ясним шлях,

А в серці кожного надія і віра у очах,

У те, що в яселках на сіні лежить

Господь-Спаситель

І нас усіх Всемилостивий прийшов

благословити.

 

(Усі колядують «На небі зірка», с. 32)

 

Цар 2

То ж ми до дому всі вертаймо,

освітлюй, зоре, шлях,

Щоби могли ми щиру віру пронести         у серцях.

І в краї свому розказати про Господа на сіні,

Перед яким створіння все схилилось в поклонінні.

 

Марія

Ми вдячні вам, шановні гості,

За всі слова сердечні,

За те, що шлях здолали ви

І довгий, й небезпечний.

 

Моє Дитя зігріли нині

Любов’ю, що палає у серцях,

Й дарунки найкращі на світі

Принесли ви в своїх очах.

 

Тож Дитятко, що в яслах на сіні

Спочиває під спів ангелят,

Нехай ручкою своєю святою

Благословить вас від свят і до свят.

Щоб у домі була тільки радість,

Поле щедро і рясно родило,

Щоб незгоди і біди, і заздрість

Стороною вас обходили.

 

 

Йосип

Не шукайте скарбів на землі цій,

Не бажайте багатства і слави,

Бо Господь про вас дбає щомиті,

Щоб усе, що вам треба, ви мали.

 

Свого Сина зіслав Він сьогодні,

У стаєнку маленьку убогу,

Щоб усе сотворіння зітхнуло

І співало: «Хвала, хвала Богу»!

 

Ангел

Як на небі співають ангели

Й зорі світять сьогодні ясніше,

Так нехай на землі усім людям,

Звірям й птахам буде веселіше.

 

Бо надія й любов, і розрада

Вже прийшли до нас в плоті і крові,

Тільки наше тепер спасіння

Нехай буде у кожному слові.

 

Ми бажаєм від серця усього,

Хай Дитя, що спочило на сіні,

Принесе у ваш дім мир і спокій,

І добро усій вашій родині.

 

Нехай віра, любов і надія

З вами будуть щодня, щогодини,

І в оцій благодаті Різдвяній

Оживе із руїн Україна.

 

(Усі вітаються

«Христос ся рождає!» і

на завершення всі колядують

«Небо і земля», с. 35)

 

© Ірина Дзуль, автор сценарію