Звучать позивні свята

Хлопець:За горами, за лісами

Їдуть-їдуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

Дівчина:Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із нас.

Разом з нами він радіє,

І дарує нам надію.

Він всіх нас чудово знає.

Ми вітаєм всіх із святом  Миколая!

Пісня: «Миколай, ми діти твоєї країни»

 

Козачок:

А вечір малює сьогодні

Талантом таким неземним,

Що в кольоровому дзвоні

Життя виглядає новим.

Я теж у небесному стані:

Душа, мов біленький папір.

Складаю своїми словами

Листа під мелодію зір.

Святий Миколаю, я знаю:

Ти бачиш усіх і мене,

Уклінно Тобі посилаю

Дитяче прохання земне:

Складаю листа. І дивлюся

На власні думки і слова.

Складаю листа. І молюся,

Як вміє дитина мала.

Святий Миколаю, будь ласка,

Зроби подарунок мені —

Щоб віра ніколи не згасла

Поміж людьми і в біді.

Святий Миколаю, я знаю:

Ти бачиш усіх і мене,

Уклінно Тобі посилаю

Дитяче прохання земне:

Хай люди живуть у вірі і правді,

І пам'ятають вічно про те —

Тільки тоді ближні любляться справді

Коли хтось до когось із Богом іде.

Пісня: «Отче Миколаю»

Сценка «Сестрички»

Вітуся:

Мартусю, сестричко, послухай

Сьогодні наснилось мені:

Ангелики в небі на хмарках,

Дарунки несли дітворі.

А зіроньки їм помагали,

Яскраво світили вони,

Щоби Миколай і ангели

До діточок чемних прийшли.

Мартуся:

Тобі це насправді наснилось?

До столу хутчіше ходи,

І ми до Святого напишем,

Щоб і нам подарунки були.

У мене бажань є багато,

Все краще я хочу собі,

Неси Миколайко дарунки,

Хай бачать і заздрять усі.

Вітуся:

Ну Мартусю, ти подумай,

Чи потрібно це тобі,

Чи піде воно на користь

У духовному житті.

Може хтось є поруч тебе

У потребі, чи біді,

І йому потрібно більше

Допомоги аніж тобі.

Мартуся:

Ти роби собі що хочеш,

Та мене ти не повчай,

Йди проси собі дарунків,

І мені не заважай.

(пише листа до Миколая)

«О, мій отче Миколаю,

Прошу те, чого бажаю,

Плеєр мій вже застарілий,

Флешку хочу і мобілу,

А ще – джинси найкрутіші,

Куртку, светер – наймодніші!

Прошу ще щось солоденьке,

Кіндер, мілку, щоб смачненьке.

Я тебе дуже чекаю,

Подаруночків бажаю!»

Вітуся: (Стає на коліна)

Боже –Отче, я прохаю,

За провини жаль я маю,

Якщо кривду десь вчинила,

Прошу вибачення щиро.

Святий отче Миколаю,

Прошу, я тебе, благаю,

Мою хату не минай.

Завітай до нас в ту днину,

Ми чекаємо гостинно.

Подарунків не прохаю,

Бо, що треба, я все маю.

Прошу лиш здоров’я мамі,

Таткові роботу дай.

Помагай мені в навчанні,

Про сестру не забувай.

І якщо тобі не складно,

І в нас в хаті, Ти будеш,

Солодощі ми дуже любим,

Може ти нам принесеш.

Мартуся:

Скільки будеш ти молитись?

Он вже зірочки зійшли,

Як побачать що не спиш ти,

Подарунків не буде.

(Одна за одною хаотичним порядком вибігають зірочки)

Зірочка 1:

Цієї ночі як ніколи

Радіє ліс, радіє поле,

На Небі музика весела,

Радіють всі міста і села.

Зірочка 2:

На віконечках малюнки,

Скоро Миколай прийде,

Дітям принесе дарунки,

Під подушку покладе.

Зірочка3:

Це ж Миколая нині свято,

Роботи в нього пребагато,

Треба прийти до кожної хатини,

Із подарунком для дитини

Зірочка 4:

А в небі ангели працюють,

Навантажують санчата,

І Святому віз лаштують,

Щоб зраділи всі малята.

Зірочка 1:

Всі чекають Миколая,

Всі на світі, кожен край,

Зірочка 2:

Та не кожен, мабуть, знає,

Хто ж то, добрий Миколай?

Зірочка3:

Жив колись давно на світі

В Малій Азії юнак...

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Зірочка4:

Став єпископом всезнаним

Миколай, і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Запитав Господь: "Що хочеш

За свої заслуги ти?"

Хочу, Господи, я хочу

Раз у рік на землю йти.

Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

Зірочка1:

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає.

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає!

Він за них не хоче плати,

Лиш - як то велить Господь –

Батька, матір шанувати,

Рідну Церкву і народ!

Зірочка2:

У грудневу ніч, таємну,

Миколай на землю йде,

Він розносить подарунки,

Під подушки їх кладе.

Чемним дітям дістаються,

Подаруночки смачні,

А нечемним, щоб ви знали,

Замість ласощів – різки.

Зірочка3:

Ану  Зірочки-Зірниці,

Не баріться, поспішіть,

Є робота у нас пильна,

Тож яскравенько світіть.

Зірочка4:

З року в рік ми скрізь літаєм,

І Святому Миколаю

Діток чемних ми шукаєм,

Шлях знайти допомагаєм.

Пісня «Світом Миколай мандрує»,

З реп. ансамблю Співограй

Пісня «Миколай крокує до нас», з реп. анс. Співограй

На перший план виходять сестрички, у Віти в руках лялька Марти

Мартуся:

Чому ти ляльку мою взяла

І в мене навіть не спитала?

Вітуся:

У тебе ляльки красивіші,

Великі, гарні і модніші,

А в мене лиш м’які забавки,

Тому я взяла твої ляльки.

Мартуся:

То треба було попрохати,

І я тобі могла б їх дати,

Віддай Вітусю мою ляльку,

Найгарнішу мою забавку.

Сцена завмирає. Вітуся стоїть спиною ображена.

З'являється Антипко.

Антипко 1:

До вас примчав я аж із пекла,

у вас - зима, в нас - хата тепла,

У вас - мороз за хвіст щипа,

І снігу в очі насипа,

Не дивиться, що я тут гість,

морозить, студить, як на злість

Я без шапки, без кожуха,

відмерзають хвіст і вуха.

От біда! Чи довго ждати,

поки влізу десь до хати,

Де живуть погані діти,

треба ж кості розігріти!

Ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух!

Не поможе тут і плач -

Грійся, чортику, та й скач!

Ой, я чую суперечку,

Дві сестрички, крики там,

Хтось нечемний, відчуваю,

Йду, поможу дітлахам.

Антипко ховається збоку і підказує Мартусі, що говорити

Антипко:

Ти краща за усіх дітей,

Сестру не слухай, хай йде геть,

Бо, Миколай, лише тобі,

Несе дарунки неземні.

Мартуся:

Я краща за усіх дітей,

І Миколай, лише мені,

Несе дарунки неземні.

Я в Миколая попрохаю,

Найкраще Він позалишає.

А ти Вітусю йди собі,

Забавки не віддам свої!!!

Вітуся:

Мартусю, прошу, схаменись,

До Бога щиро помолись,

Бо Миколай спішить до того,

Хто добрий й любить всіх довкола.

Антипко:

Чого вона тебе повчає?

Завжди тебе перебиває?

Ану на неї покричи,

Позлися трошки, побурчи!

Мартуся:

Чи ти скінчиш колись повчати,

Чи можеш трохи помовчати?

Нестерпно слухати тебе…

Вітуся:

Мартусю, що з тобою стало?

Ти звідки злість таку дістала?

Куди поділась доброта,

І ніжність й лагідність твоя?

Антипко:

Свого добився, ха-ха-ха!

І ця дитина вже моя.

Різки для них лежать на купі,

Криві, тонкі, сухі і грубі.

Ці діти слухають мене,

То ж Миколай їх омине.

Вони затяті розбишаки,

Крикливі, злісні забіяки,

Вони молитись забувають,

І ближніх завжди ображають.

Батьки щось просять їх – бурчать,

Ще можуть їм і набрехать.

Я тих дітей у списку маю,

До них Святого не впускаю.

Пісня Миколай до мене не прийде(з реп. Левка Дурка), виконує Чортик, Віта, Марта

Вітуся:

Ах, невже тобі Мартусю,

Щось антипко шепотить,

Сестро, ти його не слухай…

- В кого ж помочі просить?

О, Миколайчику святий,

Прошу, ти до нас прийди,

Порятуй мою сестричку,

І Антипка прожени.

Ангел1:

Мир і спокій дому цьому,

Тут немає місця злому.

Забирайсь, Антипко, з хати

Дітей досить спокушати!

Ангел2:

А ти Мартусю, злу не піддавайся,

І до Антипка ти не прислухайся,

Лише молися щиро ти до Бога,

Бо це в житті правдива є дорога.

(одягає на шию вервичку)

Мартуся:

Ой мені аж легше стало

Злості ніби не бувало

Сестричко, ти мені прости,

Ось забавки, на, бери.  (Обнімаються)

О, мій отче Миколаю,

Прошу, жаль я щирий маю,

Подарунків не чекаю,

Лиш прости за все, благаю.

Миколай:

Щиро всіх я тут вітаю

Я бував у цьому краї

Діток цих я впізнаю

Подарунки їм везу

(Звертається до сестричок)

А вам, діти, дам пораду

Пам’ятайте її завжди:

«Ось так, діти, треба жити,

Щоб всім серденьком любити,

Сіяти в серця добро,

Відганяти всяке зло.

Шанувати всіх, любити,

Щиро Богові молитись

І з батьками не сваритись.

В Церкву завжди поспішати,

В Бога ласки все прохати.»

Ангел 1:

Та були й такі малята,

Що прогнали нас із хати.

Ми на вушко їм шептали,

Вони ж криком все кричали,

Гнівались на батька й неньку,

Не молилися раненько,

Як до Церкви йти прохали,

Зразу стомлені ставали.

Школу часто пропускали,

Вчить уроки забували.

Дітям прикрощі робили,

Насміхались і ганьбили.

Миколай: Від дітей таких втікаю,

Бо Господь таких не знає.

Чесним будь та справедливим,

І працюй, не будь лінивим.

Другом вірним завжди будь,

Свого роду не забудь.

Не зречись своєї мови

Ні за якої умови!

Будь людиною завжди

Тоді від мене подарунків жди!

Що ж прийшов час послухати дітей із залу, вони всі чемні, гарні, слухають батьків своїх, а зараз ми ще й почуємо, як вони гарно вміють співати і вірші розповідати

Миколай роздає подарунки дітям

Святий Миколай:

Діточки любі, хороші мої

Як радісно бачити сьогодні мені,

Як ви з нетерпінням на мене чекали,

Вірші учили і пісні співали.

Повірте у казку, надію плекайте,

Любов у сердечках завжди зберігайте.

У світі багато залежить від вас.

Хай же збудуться мрії, коли прийде час.

Пісня «Твоя ікона на стіні…» (з реп. Тріо Новий час).

Козачок виходить на авансцену:

Козачок :

Святий та добрий Миколаю,

На тебе ждемо кожен рік,

Дарунків ти роздав багато

Та просимо Тебе одне: Навік

Ти нашим родичам дай сили,

Щоб виховати нас могли,

Від Бога втіхи дочекали,

Коли зростуть їх діточки.

Усьому нашому народу

Дай добру волю й много літ,

Щоб пісня – слава України,

Полинула на цілий світ