Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

 У просторій залі збираються діти. Старші приходять самі, менші — з батьками. На видному місці — образ святого в архієрейських шатах з Євангелієм на омофорі в лівій руці.

Усе гучніше й гучніше звучать церковні дзвони. Мелодія органічно підхоплюється дзвінкими голосами хлопчиків та дівчаток, що з піснею виходять на підвищення.

 

О, хто, хто Миколая любить,

О, хто, хто Миколаю служить,

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколає!

 

Омофор твій нам оборона

І одна від бід охорона,

Не дай же марно пропасти,

Ворогам у руки впасти,

Миколає!

 

Миколай, і не страшно в бою,

Блиск побід — все несе з собою,

Страх врагам і агарянам,

А потіху християнам,

Миколає!

 

Миколай, молися за нами,

Благаєм тебе зі сльозами,

Ми тя будем вихваляти,

Ім'я твоє величати

Навіки.

 

Далі мелодійно звучать церковні дзвони. З двох сторін сходяться два Ангели.

1-й Ангел.

Дорогим діточкам — юним, щирим, милим —

Ми бажаєм здоров'я, щастя та сили,

Бути чемним завжди з мамою і татом,

Щоб слухняністю була заповнена хата.

2-й Ангел.

І дівчатка, і хлоп'ятка — всім цікаво

знати, Хто такий Миколай І що то за свято?

Ми прийшли із небес назустріч із вами,

Нас прислав Миколай з добрими вістями...

Хлопчики та дівчатка, котрі співали пісню, оточують Ангелів, запитуючи;

— Скажіть, будь ласка, а де святий Миколай?

— Чому він не поспішає на зустріч з нами?

— Коли ми його побачимо?

1-й Ангел.

Заспокойтеся, любі малята,

Він до нас завітає на свято,

Бо про кожного зна геть усе —

Подарунки усім принесе.

2-й Ангел.

Знає він про всі наші забави,

Про хороші і добрії справи,

Як вчитеся старанно у школі,

Як працюєте з мамою в полі,

Як бабуся й дідусь вас люблять

І внучат ніжно голублять.

1-й Ангел.

Бо ви — гарні, в роботі завзяті,

Прибираєте в себе в кімнаті,

Ляльку, м'ячик чи трактор колісний

Після гри покладете на місце.

Діти знову оточують Ангелів;

— А якщо дітки не слухають мами й тата?

—  А якщо   вони   не   хочуть прибирати після себе іграшки?

— Святий Миколай таким діткам не дасть подарунків?

1-й Ангел.

Якщо комусь не хочеться учитись,

Якщо комусь не хочеться трудитись,

Коли хлоп'я стріляє із рогатки,

А дівчинка не хоче слухать татка...

2-й Ангел.

То Миколай усе це бачить,

знає і винуватців неодмінно покарає.

Діти.

Покарає? А як?

1-й Ангел.

А так. Узяв хлопчина молотка,

Став в шафу забивать гвіздка.

А це добачив Миколай:

Не гарна справа, ай, ай, ай!

2-й Ангел.

І покарав того хлопчину —

Він плакав цілих дві години:

Бо в палець вдарив, не в гвіздок

Той не слухняний молоток.

1 -й А н г е л.  Або було колись давно —

Дівча порізало рядно:

Нікого в хаті не було —

І ось таке  вчинило зло.

2-й Ангел.

Проте Микола Чудотворець

Про все те відав власним зором

І покарав малу на згадку —

Хай робить висновки дівчатко...

Діти.

— А як Святий Миколай бачить усе на світі?

— Як він встигає за всім слідкувати, всьому лад давати?

— А чому він до нас не поспішає, коли зна, що тут його чекають? ;

1-й Ангел.

Знає Миколай пригоди всі,

Бо живе святий на небесі.

І тому за щирість, ласку, доброту

Дарував Бог місію святу.

2-й Ангел.

Він на поміч поспіша завжди,

Береже від горя і біди,

Всім увагу вділить, допоможе,

Бо відмовити, вважає він, не гоже.

1-й А н г е л.

Ось і зараз, в день такий чудовий,

Він комусь на поміч рушив знову,

Хоч про діток він забуть не міг —

Бо вночі переступав поріг...

2-й Ангел, І поклав тихенько під подушку

Кожному даруночка. На вушко

Нашептав чудові, гарні сни —

Вам і досі в пам'яті вони.

Перший Ангел уважно прислухається, вдивляючись у далечінь:

Чую, чую, діти, дзвін небесний —

Ніби сон замріяно-чудесний,

Наче промінь сонця десь іскриться

І теплом наповнює світлицю.

2-й Ангел.

Оживають в серці милі звуки, І добро готові творить руки. Множиться увага, ніжність, ласка, Повертається забута щира казка.

1-й Ангел.

Ми сприймаєм віщий Божий знак—

Жиги і творити тільки так:

Не для себе жити, а для інших,

Доброту свою ділить на всіх.

Поспіша до нас, я добре знаю,

Щирий крок Святого Миколая...

Знову чути мелодійний передзвін. Поспішаючи, забувши про урочистість моменту, з'являється Святий Миколай в архієрейських шатах з Євангеліє» у руках.

Святий   Миколай.

Слава Богу, діти, — все скінчилось гаразд,

Я приходжу на поміч не один уже раз,

З вами добре знайомий, всіх завжди впізнаю.

Кожен з вас, як відомо, має долю свою.

Запізнився, даруйте, — був далеко звідєіль,

В океані безмежнім за тисячі миль,

Розгулялась негода, океан заштормив—

З ненаситної хвилі виручав рибаків.

Та вернутися вчасно не вдалося мені,

По дорозі до вас запримітив вогні:

Лютувала пожежа, і у полум'ї тім

Довелось рятувати худобу і дім.

Лиш коли погасили і добро вберегли,

Вітри сильні й могутні вашу піснь

донесли, Голос ваш почув я тривожний до

краю — І ось біля вас я, ви — в добрі Миколая...

1-й Ангел.

Діти довго чекали твого приходу,

їхні помисли чисті, як прозорії води,

Вчинки добрі й хороші привели їх

сюди, Залишають лиш радість дитячі сліди...

Святий   Миколай.

Знаю, знаю, діти, все відомо мені,

Я не раз посилав вам приємнії сни,

Часто-густо нашіптував казку про диво,

Щоб жили ви у щасті, щоб жили справедливо.

2-й Ангел.

Чудотворче ясний! Повідай усім

Про дарунки, які ти приніс у цей дім.

Ми для радості всіх чарівних діточок

Допоможем принести той чудовий мішок.

Святий  Миколай.

Я дарунки оті просто так не даю,

За хороші справи я торбину свою

Розв'яжу для дітей, що достойні наград,

Котрі мають повагу до буднів і свят.

Котрі Бога шанують в юнім серці

завжди: Він спасе від невдач, відверне від

біди, Хай розкажуть про справи, що

творили за рік, За добро, не за зло, я вручу медяник...

Діти підходять до Святого Миколая, розказують про вчинки та справи, розповідають віршики, виконують пісні. Він дивує учнів тим, що знає про їхні поступки: добрі й погані і, незважаючи на оте, кожній дитині дарує смачний медяник або інший подарунок.

1-Й Ангел. Всі ви достойні теплих слів,

Бо недаремно кожен жив,

Творив добро — а це важливо,

То животворче , щире диво.

2-й Ангел.

В руках Святого Миколая

Найголовніший приз. Він знає,

Кому вручить медяника, Чия візьме його рука.

Святий Миколай.

О, не за кількість добрих справ

Я б медяник оцей відд.

А за достойний щирий зміст,

За доброту і ласки хист.

За те, що в серці кожну днину

Живе навіки до загину:

Потреба жити для когось —

Щоб в інших ще добро велось.

А з тим пожертвувать свою

Щасливу долю у раю.

На пекло боротьби зі злом —

Щоби наповнював добром

Щасливий вік, сусіда хату —

Родину знатну і багату,

Щоб радість знав і перехожий,

З твоїм добром на тебе схожий.

Тоді лиш буде справжній рай,

О, Боже, сили всім додай,

Щоб істину таку відому

Плекали в кожнім тихім домі...

Вручаю приз отій дитині,

Що ще недавно у яскині

Співала пісню доброти,

Якій схилялися світи.

Нехай вона схиляє світ

І залиша лиш добрий слід

В серцях людей, що будуть жити

І пісню добрую творити.

Святий Миколай дарує найкращий медяник немовляті  або найменшій   дитині  серед присутніх.

1-й Ангел. Один за одного подбайте,

Добро і ласку іншим дайте,

І вам сторицею воздасться —

Творіть для інших тільки щастя.

2-й Ангел.

Всі ваші справи бачить, знає

Всевидне око Миколая,

І мудрий голос промовля,

Що буде жити ще земля,

Коли на ній живучим буде

Всерозуміння  поміж люду.

Святий   Миколай.

На порозі Новий рік

І Різдво Христове,

А чи кожний з нас ті свята

Стрічати готовий?

Діти.

Готові!

Виконують колядку "Нова радість стала”.

" Знову чути церковні дзвони. Святий Миколай у супроводі двох Ангелів звертається до глядачів.

На тім буду вже іти з вашої хати,

Нехай вас Бог благословить і Божая Мати!

1-й Ангел. Миру вам!

2-й Ангел. Щастя вам!

Разом. На віки вічні.