Керуючий Харківсько-Полтавською єпархією Української Автокефальної Православної Церкви (оновленої) архієпископ ІГОР (Ісіченко) дав різдвяне інтерв'ю росйському релігійному порталу КРЕДОру.

 Які події, що зробили серйозний вплив на життя релігійних організацій Росії та України в 2016 році, Ви могли б відзначити?

Анексія Криму та значної частини Донбасу, війна на Сході України залишаються головними чинниками української дійсності, в тому числі її релігійного сегменту. Молитва за українських воїнів, збір коштів для фронту, допомога пораненим солдатам і вимушеним переселенцям об'єднують різні конфесії - і православних, і католиків, і протестантів. А ставлення до агресора і його ідеології, трактування війни в Україні багато в чому визначають оцінку українськими християнами навіть таких резонансних подій, як Всеправославний собор 17-26 червня на Криті або Гаванська зустріч Папи Франциска і Патріарха Кирила, що відбулася 12 лютого.

- Чи ввійде рік, що минає в історію, якимись важливими подіями в справі боротьби за релігійну свободу і віротерпимість? Чи були якісь досягнення або поразки на цьому фронті?

- Відрадною тенденцією було зміцнення правової бази освітнього служіння Церкви: визнання міністерством освіти і науки України документів про вищу духовну освіту, вчених ступенів і звань, отриманих в духовних навчальних закладах, надання для релігійних організацій законодавчих прав на створення навчальних закладів. Успішно розвивається військове капеланство.

З іншого боку, дуже болісно сприйняли усіма релігійними організаціями України непродумані зміни податкового законодавства, в результаті яких десятки тисяч громад, релігійних центрів, навчальних закладів, братств і т.д. приречені на виснажливу процедуру внесення змін до статутів та перереєстрації статутів. Хоча вимоги закону народні депутати з часом дещо пом'якшили і відклали їх виконання ще на рік, переконати законотворців у помилковості їх вимог поки не вдалося.

- Які події у Вашій конфесії чи громаді в році, що минає, Ви вважаєте найбільш значними?

- Найбільш відрадно успішне це продовження розпочатого навесні 2015 р діалогу нашої єпархії з Українською Греко-Католицької Церквою.

У відповідь на наше звернення з проханням про братерську раду в пошуку шляхів встановлення сопричастя і адміністративної єдності були отримані канонічно мотивовані рекомендації єпископату УГКЦ, які майже одноголосно прийняв наш єпархіальний Собор 20 квітня 2016 р. По суті, досягнутий повний консенсус Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ ( оновленої) та УГКЦ щодо перспектив об'єднання. Тепер розгляд цього проекту перейшов на більш високий рівень.

Зрозуміло, що неординарність пропонованого шляху подолання церковного розколу викликає особливу увагу до проекту об'єднання. Симптоматичним було різко критичне - по відношенню до нашого проекту - інтерв'ю митрополита Іларіона (Алфеєва), дане главою ВЗЦЗ МП веб-порталу «Інтерфакс-релігії» 2 червня, є цілком зрозуміле - в контексті сучасних українсько-російських взаємин. Але сподіваюся, що унікальний характер нашої ініціативи не стане перешкодою для її розуміння і підтримки у християн, які керуються Господньою молитвою «щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі» (Ін. 17:21), а НЕ міркуваннями політичної кон'юнктури .

- Що Ви чекаєте від наступаючого 2017 року?

- У ці передріздвяні дні ми всі повторюємо разом з ангельським хором: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14). Ми молимося про мир і віримо, що Господь, Який попускає нам суворі випробування, може обдарувати нас - Церква, український народ - силою і мудрістю, здатними подолати агресивні сили зла.

У 2017 році виповнюється 100 років з дня створення Центральної Ради і початку процесів сучасного українського державотворення, повний державний суверенітет якого був проголошений 22 січня 1918 р. Це дає привід для поглиблених роздумів над уроками програної війни за незалежність, яка тривала з 1917 по 1921 рр . Багато що в цих уроках дає поживу для роздумів нашим сучасникам. Адже розплатою за програну 100 років тому українсько-російську війну були для нас і геноцид 1932-1933 рр., і десятиліття кривавого атеїстичного режиму. Гіркий досвід поразок минулого повинен стати їжею для пошуку гідного шляху в майбутнє. Власного, християнського шляху, визначеного нашою історією і сформувавши сучасну українську націю євангельською системою цінностей.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на КРЕДО.