архиєпископ Мечислав привіз  мощі блаженного Йоана Павла ІІ та розказав про благодаті, які можна отримати за посередництвом молитви до блаженного Папи

«Якщо Папа не приїде до України наступного року, то пізніше – вже може і ні. Тому що пізніше будуть президентські вибори. І якщо під час виборчої кампанії відбудеться візит Папи, то це може сприйматися як підтримка кандидатури Януковича – діючого президента» - таку думку висловив митрополит Львівський, голова римо-католицького Єпископату України Мечислав Мокшицький щодо можливості візиту Понтифіка в Україну, перебуваючи у Вінниці. 1 липня архиєпископ Мечислав привіз до вінницького санктуарію Божого Милосердя мощі блаженного Йоана Павла ІІ та розказав про благодаті, які можна отримати за посередництвом молитви до блаженного Папи,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на CREDO

– Ваше Високопроеосвященство, ви возите Україною мощі Йоана Павла ІІ, які благодаті можна отримати за допомогою молитви біля реліквій блаженного Папи?

– Україна дуже близько пов’язана з блаженним Йоаном Павлом ІІ через Римо-Католицьку Церкву і через Українську Греко-Католицьку Церкву. Йоан Павло ІІ відновив структури Римо-Католицької Церкви в Україні, також – структури Української Греко-Католицької Церкви. Він був близько знайомий з українськими реаліями, призначав нам єпископів. А в 2001 році сам відвідав Україну.

Сьогодні він присутній в Україні через свої реліквії. У всіх римо-католицьких дієцезіях є мощі Папи. Кожен єпископ РКЦ отримав його реліквії для своєї катедри. Також реліквії блаженного Папи перебувають у великих містах та санктуаріях.

Вірні можуть приходити до реліквій Папи та через його заступництво випрошувати у Бога багато благодатей. Поки що ніхто не записував докладно які саме благодаті вірні отримали за допомогою молитви біля мощів Йоана Павла ІІ. Але вже відомо, що особливою благодаттю, яку випрошують біля реліквій Папи – це благодать батьківства. Подружжя, які не можуть мати дітей, часто звертаються за допомогою до Йоана Павла ІІ і цю благодать потомства отримують.

– Ви були близько знайомі з двома попередніми Папами: Йоаном Павлом ІІ та Бенедиктом XVI. Нещодавно зустрічалися також з Папою Франциском. Яке враження він на Вас справив?

– Нинішній Папа Франциск йде слідами своїх попередників: через свою простоту та близькість до людей. Він продовжує те, що розпочав Йоан Павло ІІ, а після нього Бенедикт XVI – виходить поза мури Ватикану, йде до людей, відвідує хворих, в’язнів, приймає дітей. Він так само у дуже простий спосіб хоче бути дуже близько зі своїми вірними.

– Чи є шанси, що Папа Франциск відвідає Україну?

– Поки що немає офіційної відповіді з Ватикану. Папа Франциск має дуже багато запрошень від різних країн, також і від України. Святішого Отця запросила і Римо-Католицька Церква в Україні, й Українська Греко-Католицька Церква. Відомо, що цього року Папа поїде до Бразилії, навіть не відвідає свою батьківщину – Аргентину. Всі запрошення, скеровані до Папи, розглядатимуться лише у жовтні.

Сподіваємося, що Папа все ж приїде і до нас. Проте, мені здається, якщо Папа не приїде до України наступного року, то пізніше – вже може і ні. Тому що пізніше будуть президентські вибори. І якщо під час виборчої кампанії відбудеться візит Папи, то це може сприйматися як підтримка кандидатури Януковича – діючого президента. Думаю, у Ватикані не дозволять, щоб так сталося. Отже, маємо мало шансів. Хотілося би, аби Папа побував у нас, але через політику це буде важко.

– Часто Римо-Католицьку Церкву в Україні сприймають як діаспорну. Що робить Єпископат, аби подолати цей стереотип?

– Я нещодавно в Польщі казав, що українців представляє не лише Православна Церква та Українська Греко-Католицька Церква, але також і Римо-Католицька Церква в Україні. Наша Церква – вселенська, а не національна, вона не може належати тільки одній нації. Немає Української Римо-Католицької Церкви, є Римо-Католицька Церква в Україні, Італії, Польщі тощо. Колись до РКЦ на цих землях, на кордоні з Польщею, належали в основному поляки, тому утвердився стереотип нібито це польська Церква. Сьогодні – це не так.

Ми намагаємося донести до вірних, що вони належать до Католицької Церкви латинського обряду, що це не польська католицька місія, якби декому хотілося так представити.

У нашій Церкві Меси відправляються різними мовами: українською, англійською, російською, польською, угорською. Українською мовою перекладені літургійні книги. Нещодавно видали Римський Месал, готуємо останній том Лекціонарію, вже є перекладені Обряди свячення дияконату та священства, навіть рукоположення у єпископи є українською мовою.

– Які сьогодні завдання ставить перед собою РКЦ в Україні?

– Ми звертаємо увагу на розвиток рухів, огортаємо опікою молодь та родини, щоб вони могли протистояти труднощам сучасного світу. Це важливо, особливо коли сім’ї розбиті заробітчанством: хтось залишається в Україні, а хтось виїжджає закордон.

Церква піклується про літніх осіб, самотніх та хворих. За допомогою Карітасу намагаємося донести вірним, що наша віра також зобов’язує до служіння ближнім, до допомоги. Християнин повинен огорнути любов’ю і турботою найбідніших, найбільш потребуючих.

Щоб промовити до кожної суспільної групи, розвиваємо різні душпастирства: душпастирство хворих, академічне душпастирство, душпастирство родин, душпастирство служби здоров’я.

Церква Латинського обряду в Україні все ще переживає свою весну, все ще розвивається. Постають нові спільноти, нові парафії, нові санктуарії, до нас прибувають нові Згромадження, які збагачують нас новими харизмами.

Багато людей приходять до нашої Церкви. Помітно велику потребу в Україні на латинську Літургію та латинський обряд загалом.

– Чи може українець бути римо-католиком? І що робити людині, яка була охрещена в Православній Церкві, а хоче належати до Католицької?

– Інколи трапляється чути, що українці не повинні ходити до латинських храмів, а «тривати у своїй візантійській традиції». Я вважаю, що це просто непорозуміння – когось до чогось змушувати. Кожна особа повинна мати вільний вибір: молитися у такому дусі, як відчуває за потребою серця.

Часто люди, що були в дитинстві охрещені у Православній Церкві, приходять до Римо-Католицької Церкви і хочуть стати її членами. Часто вони чують, що можуть стати католиками лише візантійського обряду. Що робити людині, яка хоче бути римо-католиком? Ми писали до Апостольської Столиці, щоб отримати дозвіл на прийняття конвертитів. Поки що ця справа вивчається. Але якщо особа, охрещена у Православній Церкві, хоче стати католиком латинського обряду, вона може отримати цей дозвіл особисто. Потрібно звернутися з цим проханням до свого настоятеля, настоятель звернеться до єпископа, а єпископ - до Ватикану, щоб отримати дозвіл на зміну обряду. Вже багато людей отримали такі дозволи і з цим немає жодних проблем.